Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Missale Romanum Glagolitice»(лат.)=Глаголичний римський міссал або «Міссал за законом Римського двору» (хорв. Misal po zakonu rimskoga dvora) — міссал, опублікований 22 лютого 1483 року (через 28 років після видання Біблії Гутенберга). Перша хорватська друкована книга[2] і перший європейський друкований міссал, де було використано не латинський лист, а глаголиця[3].
Missale Romanum Glagolitice | |
Назва |
лат. Missale Romanum Glagolitice хорв. Misal po zakonu rimskoga dvora |
---|---|
Головний предмет твору | Меса |
Жанр | Богослужбові книги |
Мова твору або назви | церковнослов'янська мова |
Дата публікації | 22 лютого 1483 |
Каталожний код | M2410810[1] |
Сторінка | 220 |
Міссал написаний «кутовою» хорватською глаголицею на хорватському підвиді церковнослов'янської мови і призначався для здійснення богослужінь на глаголичному обряді. Він містить 220 аркушів формату 27 × 18 сантиметрів (останній лист не зберігся, але ймовірно, на ньому не було тексту)[4]. При друку використовувалися чорний і червоний кольори, літери і гравюри були розфарбовані від руки[4]. Палеографічний і лінгвістичний аналіз тексту показує, що книга була складена і видана хорватами з Істрії.
Дата публікації — 22 листопада 1483 року — вказана на колофоні[5], проте місце видання невідомо. Спочатку передбачалося, що міссал був надрукований в Венеції, однак сучасні дослідники схиляються до версії, що його видали на території Хорватії[5].
До наших днів дійшло одинадцять неповних копій і шість фрагментів книги, п'ять з яких зберігаються в Загребі: по дві одиниці в Національній і університетській бібліотеці і Хорватської академії наук і мистецтв і одна копія в монастирі францисканців. Ще одна копія знаходиться в монастирі домініканців на острові Брач. Решта п'ять примірників знаходяться в Бібліотеці Конгресу (Вашингтон), Російській національній бібліотеці (Санкт-Петербург), Австрійської національної бібліотеки (Відень) і Ватиканській апостольській бібліотеці (два примірники).
У 1971 році міссал був перевиданий. При цьому були використані копії, що зберігаються в Національній та університетській бібліотеці Загреба і Ватиканській апостольській бібліотеці.[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.