Клоков Михайло Васильович

|Lib= |Член КПРС=

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клоков.

Михайло Доленґо
Михайло Васильович Клоков
фото з Облікової картки лауреата державної премії
Ім'я при народженні	Михайло Васильович Клоков
Псевдонім	Михайло Доленґо
Народився	31 липня (12 серпня) 1896(1896-08-12) м. Лебедин на Харківщині
Помер	5 жовтня 1981(1981-10-05) (85 років) м. Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	ботанік, поет, критик
Сфера роботи	ботаніка, ембріофіти[1][1], non-vascular plantd[1][1], systematic botanyd[1][1], поезія[1][1] і літературна критика[1][1]
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Мова творів	українська
Роки активності	1915—1981
Жанр	вірш, критична стаття
Премії	(1969)
Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Васи́льович Кло́ков (нар. 31 липня (12 серпня) 1896(18960812), місто Лебедин Сумської області,— 5 жовтня 1981, Київ) — український ботанік, поет і літературний критик. Літературне псевдо — Михайло Доленґо.

Облікова картка лауреата державної премії УРСР

Біографія

Народився в сім'ї народного вчителя^[2]. По закінченні гімназії навчався на біологічному факультеті Харківського університету, далі — в аспірантурі при науково-дослідній катедрі ботаніки ХІНО (1922—1926) та кафедрі літератури (1926—1930). З двадцяти років працював ботаніком у Харківському університеті, а від 1944 року в Інституті ботаніки АН УРСР. Під час війни був в евакуації в Ташкенті, потім у Кзил-Орді. 1947 року захистив дисертацію на ступінь доктора біологічних наук, отримав звання професора. 1969 року за участь у створенні 12-томної праці «Флора УРСР» удостоєний Державної премії СРСР.

Наукова робота

Описав близько шестисот нових видів квіткових рослин, відкрив два десятки досі невідомих науці рослин, один із видів берези його учень Борис Заверуха назвав ім'ям вчителя — Береза Клокова.

Автор понад ста сорока наукових праць із теоретичних питань систематики та філогенії вищих рослин.

Відомий теоретик у галузі ейдології. Чимало праць ученого присвячено поняттю «вид» і різноманіттю його проявів. Михайлу Клокову (1978) належать такі терміни як «сувиддя» (великий вид) і «філон» (малий вид). Ці еволюційні поняття стали продовженням роботи над давніми концептами генетиків: «ліннеон» (великий вид), «жорданон» (елементарний вид) і «біотип» (локальна форма) (Филипченко, 1978).

Природоохоронна діяльність

В кінці 1920-х та на початку 1930-х років був кореспондентом Українського комітету охорони пам'яток природи. У 1927 році був відряджений до Маріупольщини для проектування заповідника Кам'яні могили, про що у збірці Комітету опубліковані звіти дослідника^[4].

Творчість

Літературну діяльність почав 1915 року. З 1922 року виступав також як літературний критик. Належав до літературних організацій «Арена», ВУСПП (1927-1934), входив до редакційної колегії журналу «Гарт» (1927-1929)^[5].

1924 року вийшла збірка статей Михайла Доленґи «Критичні етюди», до якої ввійшли раніше друковані в журналах розвідки й огляди «Літературні взаємовідносини», «До питання про дві системи мови», «Імпресіоністичний ліризм у сучасній українській прозі» (Червоний шлях. — 1924. — № 1/2), «Нотатки до історії жовтневої прози та епосу» (Жовтневий эбірник. — ДВУ, 1924), «Жовтнева лірика» та ін.

Крім цього, був автором статей: «Проблема життєрадісності» («Арена», 1922, № 1), «Трагедія непотрібної трагічності» (Ч. Ш., 1924, № 4-5) — з приводу творів В. Підмогильного, «Ленін у художній літературі» («Книга», 1924, № 5), «Повсталий світ» (Ч. Ш., 1925, № 4), «1924 — Наші літературні здобутки» («Нова Громада», 1925, № 1), «Нотатки про сучасну поезію» («Культура і побут», 1926, № 34), «Соціальні мотиви в українській поезії останніх двох років» (там же, 1926, Ns 38), «Поезія Вас. Еллана»^[6], «Післяжовтнева українська література» (Ч. Ш., 1927, № 11), «До питання про художню політику ВУСППа» (журнал «Гарт», 1927) та ін. Активно друкувався в журналі «Критика», заснованому 1928 року, де публікував свої статті, огляди поточної літератури, рецензії.

Художні твори

• Блакитна жалоба. Збірка перша. — Харків, 1920.
• Об'єктивна лірика. Схеми і діягнози. — Харків: ДВУ, 1922.
• Litterae. Моє письмо. Збірка третя. — Харків: Цех каменярів, 1923.
• Критичні етюди. — Харків: ДВУ, 1924.
• Вибрані поезії. (1918—1926). — Харків: ВУСПП, 1927.
• Узмінь. Збірка поезій четверта. (1924—1926). — Харків: ДВУ, 1928.
• Зросло на камені. Збірка поезій. — Харків: ВУСПП, 1929.
• Творчість Володимира Сосюри [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Харків: ЛіМ, 1931.
• Під гарячим небом. Поезії. — Київ—Харків: Держлітвидав, 1937.
• Цілюще зілля. Лірика. (1942—1944). — Київ: Радянський письменник, 1945.
• Роздуми. Поезії. — Київ: Радянський письменник, 1961.
• Зелене й червоне. Поезії. — Київ, 1971.
• Сім кольорів надії. — Київ, 1980.
• Поезії. — К.: Дніпро, 1988.

Наукові праці

• Клоков М. В. Эндемизм украинской флоры: Дисс. д-ра биол. наук. — [Б.м.] 1947. — 1270 с.
• Клоков М. В. О днепровских и некоторых других видах рода Corispermum L. // Бот. материалы Гербария Бот. инст. АН СССР (Ленинград). — 1960. — T. 20. — C. 90-136.
• Клоков М. В. Основные этапы развития равнинной флоры Европейской части СССР // Мат-лы по истории флоры и растительности СССР. — М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1963. — Вып. 4. — С. 376—406.
• Клоков М. В. Расообразование в роде тимьянов — Thymus L. на территории Советского Союза. — Киев: Наук. думка, 1973. — 190 с.
• Клоков М. В. Географическая раса как историческое явление. Некоторые основные положения // Природная обстановка и фауны прошлого. — Киев: Наук. думка, 1974. — Вып. 8. — С. 105—111.
• Клоков М. В. Современное состояние изучения украинских гвоздичных // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1974. — Киев: Наук. думка, 1974. — С. 7-67.
• Клоков М. В. Род рогоглавник (Ceratocephala Moench) в аспекте общей биологической дифференциации // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1977. — Киев: Наук. думка, 1978. — С. 7-73.
• Клоков М. В. Биологическая дифференциация в таксономическом и фитоэйдологическом аспектах // Новости систематики высших и низших растений 1977 (Сб. научн. работ). — К.: Наук. думка, 1978. — С. 50-73.
• Клоков М. В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (опыт анализа псаммофитона) // Нов. системат. высш. и низш. раст. — 1979. — Киев: Наук. думка, 1981. — С. 90-150.

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. Автобіографії, 2015, с. 175.
3. IPNI,  Klokov
4. Клоков М. Кам'яні могили // Охорона пам'яток природи на Україні. Збірник 1. — Харків: УКОПП. — 1927. — с. 34-40
5. "Гарт" (1927–1932 рр.) // Електронний архів eScriptorium
6. Доленґо, Михайло (1927). «Поезія Вас. Еллана». «Червоний шлях», 1927, № 1. Процитовано 29 вересня 2023.

Джерела та література

• І. М. Лисенко. Клоков Михайло Васильович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 355. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Л. І. Крицька. Клоков Михайло Васильович [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ : Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3.
• Крицкая Л. И. Михаил Васильевич Клоков: краткий очерк жизни и творчества // Мосякин С. Л. Вид и видоборазование у растений: фитоэйдологические взгляды М. В. Клокова и современность. [Архівовано 20 січня 2010 у Wayback Machine.] — Киев: Институт ботаники им. Н. Г. Холодного НАН Украины, 2008. — С. 45-52. ISBN 978-966-306-143-3.

Посилання

• Михайло Доленґо. Сім віршів // Журнал "Вітчизна" №3-4, 2004 [Архівовано 3 липня 2007 у Wayback Machine.]
• Михайло Доленґо. Місяць жовтень // UA Zone. Поетика[Архівовано 6 січня 2008 у Wayback Machine.]