Juncus alpinoarticulatus

Juncus alpinoarticulatus (ситник альпійськочленистий^[1] або ситник альпійськоколінчастий^[2] або ситник колінчастий^[3]) — вид багаторічних кореневищних трав'яних рослин родини ситникові (Juncaceae). Етимологія: лат. alpinus — «гірський», лат. articulatus — «зчленований»^[4] Росте на болотах, заболочених та сирих луках, по берегах потоків, напівпротічних водойм України^[5]. Вид потребує охорони в межах Львівської області^[1].

Juncus alpinoarticulatus
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. alpinoarticulatus
Біноміальна назва
Juncus alpinoarticulatus Chaix, 1786
Синоніми
Juncus alpinus Vill.

Опис

Багаторічні трав’яні рослини, 15-50 (80) см заввишки, з повзучими кореневищами. Стебла прямостоячі, округлі або дещо стиснуті. Листки циліндричні, дещо сплющені, з поперечними перетинками (погано помітні). Суцвіття зонтикоподібно-волотеподібні. Листочки оцвітини більш-менш рівні між собою, яйцеподібні або видовжено-ланцетні, (1,5) 2,0-3,0 (3,8) мм завдовжки, каштанові або майже чорні, з перетинчастими краями, на верхівці тупі, зовнішні з шипиком. Тичинок 6. Маточка 1. Плід - коробочка, (2,0) 2,8-3,5 (3,8) мм завдовжки, каштанові або чорно-бурі, блискучі, на верхівці округлі, з коротким носиком, дещо довші від оцвітини. Насінини довгасті або видовжено-яйцеподібні, 0,4-0,7 мм завдовжки, темно-бурі, каштанові ^[6]. 2n=40, 80.

Поширення

Вид поширений у холодних і помірних зонах північної півкулі: Європа, Марокко, Азія (Росія, Туреччина, Монголія, Вірменія, Азербайджан, Грузія), Північна Америка (Гренландія, США, Канада). Населяє вологі луки, болота й береги водойм.

Галерея

• 
  ілюстрація

Примітки

1. Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
2. Орлов О.О. (заг. ред.). Фіторізноманіття Поліського природного заповідника: водорості, мохоподібні, судинні рослини. — Київ : Вид-во ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. — С. 145. — ISBN 978-617-696-112-3. Архівовано з джерела 9 листопада 2016
3. Микітчак Т., Решетило О., Костюк A. [та ін.]. Екосистеми лентичних водойм Чорногори (Українські Карпати). — Львів : ЗУКЦ, 2014. — С. 111. — ISBN 978-617-655-104-1.
4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 21 листопада 2016.
5. Ольшанський І.Г. Географічний аналіз Juncaceae Juss. флори України // Український ботанічний журнал. — 2009. — Вип. 66. — № 4. — С. 554–565.
6. Ольшанський, І. Г. (2009). Морфологічна будова та ультраструктура поверхні насінин видів родини Juncaceae Juss. флори України. Український ботанічний журнал. № 66, № 2. с. 179—190. ISSN 0372-4123. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 16 травня 2020.

Посилання

• Germplasm Resources Information Network (GRIN) [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Flora of North America [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Flora of NW Europe (англ.)
• Euro+Med Plantbase [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)