Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Intel Graphics Technology[1] (GT)[lower-alpha 1] — це узагальнена назва для серії інтегрованих графічних процесорів (IGP), вироблених Intel, які виготовляються на тому самому корпусі або кристалі, що й центральний процесор (CPU). Вперше представлена 2010 року як Intel HD Graphics. і перейменований у 2017 році на Intel UHD Graphics.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2019) |
Intel Iris Graphics і Intel Iris Pro Graphics — це серія IGP, представлена у 2013 році з деякими моделями процесорів Haswell як високопродуктивні версії HD Graphics. Iris Pro Graphics була першою в серії, яка включала вбудовану DRAM.[2] З 2016 року Intel іменує цю технологію як Intel Iris Plus Graphics з випуском Kaby Lake.
У четвертому кварталі 2013 року інтегрована графіка Intel становила, в одиницях, 65% усіх постачань графічних процесорів для ПК.[3] Однак цей відсоток не відображає фактичне використання, оскільки деякі з цих відвантажених одиниць потрапляють у системи з дискретними відеокартами.
До створення Intel HD Graphics інтегрована графіка Intel була вбудована в північний міст материнської плати. Це були серії Intel Extreme Graphics і Intel Graphics Media Accelerator. У рамках Platform Controller Hub північний міст було ліквідовано, а частина його функціоналу, в тому числі графічний процесор, були інтегровані в центральний процесор.
Попередня версія інтегрованої графіки, Intel GMA, мала репутацію малопродуктивної, тому її не вважали достатньою для відеоігор. Продуктивність збільшилася з Intel HD Graphics. Ця серія була порівнянна з вбудовуваними графічними процесорами від конкурентів (Nvidia і AMD /ATI)[4]. Intel HD Graphics мала мале енергоспоживання, що важливо для ноутбуків, тому багато виробників перестали пропонувати ноутбуки з окремими графічними процесорами.
Intel HD і Iris Graphics поділені на покоління, і в кожному поколінні поділяються на «рівні» підвищення продуктивності, позначені міткою «GTx». Кожне покоління відповідає реалізації графічної мікроархітектури Gen[5] з відповідною архітектурою системи команд GEN[6][7][8] починаючи від Gen4.[9]
У січні 2010 року були випущені перші процесори з Intel HD Graphics: настільні Clarkdale і мобільні Arrandale. Вони поєднували в собі два кристала: процесор, виготовлений по 32 нм технологічному процесу, і графічний процесор, виготовлений по 45 нм технологічному процесу. Графіка під кодовим ім'ям Ironlake була інтегрована в процесорах під брендами Celeron, Pentium і Core. Ironlake мав лише одну варіацію з 12 виконавчих блоків, до 43,2 GFLOPS на 900 МГц. Він може декодувати відео H264 1080p зі швидкістю до 40 кадрів в секунду.
Прямий попередник Intel GMA X4500 мав лише 10 виконавчих блоків на 800 МГц.
Процесори Sandy Bridge були представлені в січні 2011 року. Вони виготовлялися за 32-нм техпроцесом і містили в собі процесор і чипсетну частину, в тому числі графічний процесор другого покоління HD Graphics, на одному кристалі:
Sandy Bridge Celeron і Pentium мають Intel HD без конкретної нумерації, а Core i3 і вище мають HD 2000 або HD 3000. HD Graphics 2000 і 3000 включають апаратне кодування відео та ефекти постобробки HD.
Процесори мікроархітектури Ivy Bridge були випущені, з 24 квітня 2012 року, вже з третім поколінням HD Graphics:
Процесори Haswell, 4 моделі анонсованих 12 вересня 2012:
Процесори Broadwell-K для персональних комп'ютерів, анонсовані в листопаді 2013 року, мали таку вбудовану графіку (GPU):
У процесорах Intel Xeon E3 v4 вбудована така графіка:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.