Hippopotamus madagascariensis

Hippopotamus madagascariensis — вимерлий вид бегемотів, ендемік острова Мадагаскар. Відомий лише з кісток, вважається, що він вимер десь після 1500 року. Це був один із трьох видів бегемотів, малагасійських бегемотів, які походили на Мадагаскар і всі вимерли.

Hippopotamus madagascariensis Період існування: пізній голоцен
Скелет H. madagascariensis поруч із черепом сучасного бегемота
Охоронний статус
Вимерлий  (yes)  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Родина:	Бегемотові (Hippopotamidae)
Рід:	Бегемот (Hippopotamus)
Вид:	†H. madagascariensis
Біноміальна назва
†Hippopotamus madagascariensis Solweig Stuenes, 1989

Опис

Як і сучасний карликовий бегемот (Choeropsis liberiensis), малагасійський карликовий бегемот мав очі на боці голови, а не високі орбіти та зуби звичайного бегемота. Мадагаскарський карликовий бегемот так само був менш водним, і багато його скам'янілостей були знайдені в лісистих високогір'ях Мадагаскару. Ці подібності можуть бути наслідком конвергентної еволюції^[2].

Скам'янілості мадагаскарського карликового бегемота та H. lemerlei показують курсову адаптацію, відмінну від бегемотів на африканському континенті, і вони були б набагато кращими бігунами^[3].

Вимирання

Хоча не було жодних останків, датованих останньою тисячею років, бегемот був напрочуд поширений в малагасійських усних легендах. У різних регіонах Мадагаскару були записані історії про мангарсахока, ці-аомбі-аомбі, омбі-рано та лалумену, усіх тварин, схожих на бегемотів^[4]. Сила цих усних традицій змусила Міжнародний союз охорони природи (IUCN) класифікувати H. madagascarensis як нещодавно вимерлу (вимерлу через деякий час після 1500 року)^[1].

Принаймні сім кісток бегемота мають однозначні ознаки бійні, що свідчить про те, що вони вижили до прибуття людей на Мадагаскар. Можливо, люди та бегемоти співіснували близько 2000 років. Цілком можливо, що надмірне полювання людьми призвело до їхнього вимирання^[2].

Примітки

1. Boisserie, J.-R. (2016). Hippopotamus madagascariensis. Т. 2016. с. e.T40783A90128828. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T40783A90128828.en. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
2. Tyson, P. (1998). The Eighth Continent; Life, Death and Discovery in the Lost World of Madagascar. Ann Arbor: Museum of Zoology, University of Michigan. ISBN 978-0380794652.
3. Eltringham, S.K. (1999). The Hippos. Poyser Natural History Series. London: Academic Press. ISBN 978-0-85661-131-5.
4. Burney, David A.; Ramilisonina (1998). The Kilopilopitsofy, Kidoky, and Bokyboky: Accounts of Strange Animals from Belo-sur-mer, Madagascar, and the Megafaunal "Extinction Window". American Anthropologist. 100 (4): 957—966. doi:10.1525/aa.1998.100.4.957. JSTOR 681820.