Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гоукер Темпест (англ. Hawker Tempest) — британський одномісний винищувач виробництва авіакомпанії Hawker Aircraft Ltd. часів Другої світової війни. Висотний винищувач-перехоплювач створений на базі винищувача-бомбардувальника Hawker Typhoon.
Hawker Tempest | |
---|---|
Призначення: | винищувач |
Перший політ: | 2 вересня 1942 |
Прийнятий на озброєння: | січень 1944 |
Період використання: | 1943—1947 |
Розробник: | Hawker Aircraftd |
Виробник: | Hawker Aircraft Ltd. |
Всього збудовано: | 1702 |
Модифікації: | Hawker Sea Fury |
Конструктор: | Hawker Aircraft Ltd. |
Екіпаж: | 1 особа |
Максимальна швидкість (МШ): | 702 км/год |
Бойовий радіус: | 1190 км |
Дальність польоту з ППБ: | 2462 км |
Практична стеля: | 11 125 м |
Швидкопідйомність: | 23,9 м/с |
Довжина: | 10,26 м |
Висота: | 4,90 м |
Розмах крила: | 12,49 м |
Площа крила: | 28 м² |
Споряджений: | 5176 кг |
Двигуни: | 1 × рідинного охолодження Napier Sabre IIA або IIB або IIC |
Тяга (потужність): | 2180 |
Гарматне озброєння: | 4 × 20-мм автоматичні гармати Hispano Mk.II або Mk.V |
Боєзапас: | 200 |
Внутрішнє бомбове навантаження: | до 454 кг |
Підвісне озброєння: | авіабомби |
Hawker Tempest у Вікісховищі |
На початку війни Британські ВПС мали надзвичайну потребу в висотних перехоплювачах, але перші варіанти Hawker Typhoon мали погану швидкість набору висоти і були переведені в роль винищувача-бомбардувальника. Проте потреба в перехоплювачах нікуди не ділась і в 1941 році Міністерство авіації запропонувало компанії Hawker доопрацювати свій літак і таки довести його до варіанту перехоплювача. Для зменшення опору повітря планувалось зменшити товщину крила на 13 см і перенести великий підфюзеляжний радіатор на крила.
Початковий дизайн з назвою Typhoon II запропонували міністерству і 18 листопада 1941 року було зроблено замовлення на виготовлення двох прототипів за специфікацією F.10/41. Специфікація передбачала серйозні зміни порівняно з «Тайфуном» і на початку 1942 року новий літак отримав свою назву «Темпест» (англ. Tempest).
Передбачені два прототипи мали використовувати двигуни Napier Sabre II і Sabre IV, а після відміни проєкту Hawker Tornado було вирішено замовити ще чотири прототипи з двигунами Bristol Centaurus і Rolls-Royce Griffon. І ще до першого польоту Міністерство авіації видало замовлення на виготовлення 400 літаків.[1]
Першим в повітря здійнявся прототип Tempest Mk.V з двигуном Sabre II в серпні 1942 року під керуванням Філіпа Лукаса. Цей прототип все мав підфюзеляжний радіатор і запозичив хвостову частину від «Тайфуна». Хвіст довелося доробити, але тонше крило дозволило досягти необхідних характеристик і літак запустили в серію. Перший серійний літак здійнявся 21 червня 1943 року а загалом було виготовлено 805 літаків цієї модифікації.
Прототип Tempest Mk.I з двигуном Sabre IV здійнявся в повітря 24 лютого 1943 року і пізніше досягнув швидкості 750 км/год на висоті 7470 м. Проте двигун з нагнітачем страждав від постійних поламок і від цієї модифікації відмовились.
В жовтні 1942 року також було зроблене замовлення на 500 Tempest Mk.II з двигуном Centaurus. Перший прототип такого літака здійнявся в повітря тільки 28 червня 1943 року оснащений двигуном Centaurus IV, серійні літаки отримали двигун Centaurus V. Спочатку модифікація мала виготовлятись на заводах компанії Bristol, але там було виготовлено тільки 36 літаків, після чого виробництво повернули компанії Hawker.
Останньою серійною модифікацією став Tempest Mk.VI з двигуном Sabre V. Перший прототип цієї модифікації здійнявся в повітря 9 травня 1944 року як конвертація Tempest Mk.V. Зі змін також варто відзначити збільшення радіатора, перенесення карбюраторних повітрозабірників в крила і додавання ще одного масляного радіатора під крило. Також виготовлявся в тропічному варіанті для використання на Близькому сході.[2]
В військах «Темпест» з'явився в квітні 1944 року, коли перші 50 Mk.V надійшли в 85-у групу (3-я і 486-а ескадрильї) в Кенті. Згодом «Темпести» з'явились на озброєнні ВПС Нової Зеландії і 56-ї ескадрильї. Група була активна під час Нормандської операції, а після перших бомбардувань Британії ракетами Фау-1, групу перекинули на протидію бомбардуванням.
«Темпести» успішно протидіяли ракетним бомбардуванням, зокрема з 1847 ракет Фау-1 збитих з червня 1944 року до березня 1945 258 були збиті «Темпестами» 3-ї ескадрильї, а ще 223 — 486-ї ескадрильї. Окрім захисту Британських островів, «Темпести» використовувались як і звичайні винищувачі над фронтами в Франції і Бельгії. Зокрема на рахунку «Темпестів» 20 збитих німецьких реактивних винищувачів Me 262.
Після закінчення війни в Європі були плани перекинути 50 «Темпестів» в Малаю для протидії японським військам, але необхідна підготовка затягнулась і Японія капітулювала до цього. Винищувальні модифікації «Темпестів» залишались в активному користуванні до 1949 року, коли їх було замінено на реактивні De Havilland Vampire.[3]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.