HMS Conqueror (S48)

HMS Conqueror (S48) — атомний підводний човен ВМС Великої Британії, другий корабель типу «Черчілль». Відомий участю в англо-аргентинському конфлікті. Єдиний атомний підводний човен, що потопив бойовий корабель.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: HMS Conqueror.

Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Conqueror (S48)
Будівник:	Cammell Laird
Закладений:	5 грудня 1967 року
Спуск на воду:	28 серпня 1969 року
Прийнятий:	9 листопада 1971 року
Виведений:	2 серпня 1990 року
Доля:	Очікує на утилізацію
Основні характеристики
Водотоннажність:	4 900 т
Довжина:	86,9 м
Ширина:	10,1 м
Двигуни:	ядерний реактор Rolls-Royce PWR
Екіпаж:	103
Озброєння:	6 x 533-мм торпедні апарати

Будування

Замовлено 9 серпня 1966 року. Єдиний з усіх човнів цього типу, який будувався на верфі Cammell Laird у Біркенхед. Субмарина спущена на воду 28 серпня 1969 року. У 1972—1973 роках пройшла середній ремонт (з перезавантаженням активної зони) та модернізацію на верфі в Чатемі^[1].

Служба

Входила до складу флоту метрополії (англ. Naval Home Command), базувалася на Фаслейн (Клайдбанк). Оперативно підпорядковувалася командуванню підводних сил НАТО в Північній Атлантиці (NORSUBLANT).

Навесні 1982 року субмарину було виділено для дій проти Аргентини у Південній Атлантиці. Вийшла з бази 3 квітня. Після триденного стеження, 2 травня двома влученнями потопила аргентинський крейсер ARA General Belgrano^[2]. Для атаки використовувала прямойдучі торпеди Exocet Mk8. За офіційною версією, кораблі супроводу крейсера — есмінці «Іполіто Бушар» та «П'єдра Буена», у сильному тумані втратили візуальний контакт із «Бельграно»^[3] і не змогли організувати пошук та переслідування «Конкерора». Повернулася до бази 4 липня, після закінчення бойових дій.

У серпні 1982 року човен, спільно з американськими військовими, брала участь в успішній операції " Офіціантка " із захоплення радянської секретної гідроакустичної станції в Баренцевому морі^[4][5].

Статус

Виведена з активного складу 2 серпня 1990 року. Після вивантаження активної зони та періоду відстою на базі Девонпорт знаходиться в утилізації.

Примітки

1. http://www.globalsecurity.org/military/world/europe/hms-valiant.htm [Архівовано 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] Valiant/Churchill
2. Elliott, Francis (28 грудня 2003), 'Belgrano' ordered to attack British ships on day before sinking, secret report reveals, The Independent, London, архів оригіналу за 23 грудня 2008, процитовано 25 лютого 2009
3. Соломонов П. В., Соломонов Б. В., Волков А. Е. Корабли Фолклендской войны: флоты Великобритании и Аргентины. — Москва : Морская коллекция, 2007. — № 2 (11 лютого). — С. 26.
4. Британцы рассказали, как украли у СССР секретный военный прибор (рос.). РосБизнесКонсалтинг. 12 жовтня 2012. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
5. Neil Tweedie (12 жовтня 2012). HMS Conqueror’s biggest secret: a raid on Russia (англ.). The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)

Література

• Rossiter, Mike. Sink the Belgrano. — Bantam Press^[en], 2007. — ISBN 978-0-593-05842-8.

Посилання

• Hansard: Loss of the control room log of HMS Conqueror [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.]