Loading AI tools
Сімейство керованих реактивних снарядів калібру 227 мм З Вікіпедії, вільної енциклопедії
GMLRS (англ. Guided Multiple Launch Rocket System) — сімейство американських керованих реактивних снарядів калібру 227 мм у межах MFOM. Класифікуються як високоточна зброя.[5] Снаряди застосовуються в реактивних системах залпового вогню M270 MLRS та M142 HIMARS. Розробник і виробник — Lockheed Martin.[6]
| GMLRS | |
 | |
| Країна походження |
 США |
|---|---|
| Виробник | Lockheed Martin |
| Усього вироблено | 60 000[1] |
| Обсяг виробництва | 14 004 unit per year[2][3][4] |
| Сумісне з | M142 HIMARS і M270 MLRS |
| Ціна | 159,301 $[3] |
 GMLRS у Вікісховищі | |
Ракета має три варіанта підриву: контактний, відтермінований та повітряний, призначений для знищення противника на відкритих позиціях.[5]
_at_White_Sands_Missile_Range,_New_Mexico,_USA_MOD_45148166.jpg)
Програма GMLRS була ініційована 1994 року армією США. Перший повністю керований випробувальний пуск реактивного снаряду XM30 стався в травні 1998 року. Наприкінці 1998 р. програма GMLRS вступила у чотирирічну фазу SDD (англ. Systems Development and Demonstration — розробка та демонстрація систем). Остаточні виробничі кваліфікаційні випробування були успішно завершені у грудні 2002 р., а експлуатаційні випробування — у грудні 2004 року.
Сімейство GMLRS складається з двох ракет: М30 і М31. Ракети M30 і M31, за винятком їхніх боєголовок, ідентичні. М30 має касетну БЧ, а М31 — осколково-фугасну[7].
Реактивний снаряд M30 GMLRS використовує систему наведення з інерційним вимірювальним блоком (англ. Inertial Measurement Unit, IMU) та приймачем GPS. Керується за допомогою чотирьох невеликих додаткових рулів, розташованих у носовій частині. Касетна бойова частина містить 404 кумулятивно-уламкових бойових елементів M101 типу DPICM, упакованих у гнізда циліндричних поліуретанових блоків усередині тонкостінного алюмінієвого корпусу. Головний підривник — GMLRS ESAD[8]. Частка нерозірваних боєприпасів (НРБ), за результатами проведених у листопаді 2006 р. виробничих кваліфікаційних випробувань реактивних снарядів M30 і касетних бойових елементів M101 склала 6,5 %, а частка бойових елементів, що не розірвалися, в середньому склала 1,5 %.
Мінімальна ефективна дальність дії M30 РС становить близько 10 км. Максимальна — близько 60 км.[9]
Фактичні поставки до військ почалися в 2004 р. Виробництво було припинено в середині 2009 року у відповідь на рішення Міністерства оборони США від червня 2008 р. щодо касетних боєприпасів та ненавмисної шкоди мирному населенню.[10][11] З 2019 застосування реактивних снарядів M30 заборонено.
Реактивний снаряд М30 має дві модифікації: M30A1 та M30A2.
Альтернативна боєголовка (AW) корегованої GMLRS. На відміну від M30, касетні бойові елементи замінені вольфрамовими кульками для ураження площі без нерозірваних боєприпасів.[12] Виготовляється з 2015 року[13].
Керована альтернативна боєголовка (AW) GMLRS, несе 200-фунтову осколкову збірку, наповнену бризантною вибуховою речовиною, яка при детонації прискорює два шари попередньо сформованих уламків, оптимізованих для ефективності проти великої площі та неточності виявлення цілі. [14] Дальність: 15–92 кілометри. Єдиний варіант M30, що випускається з 2019 року. [15]
Реактивний снаряд M31 — похідна від M30 з унітарною уламково-фугасною бойовою частиною масою 91 кг для використання у міській та гористій місцевості. Снаряд містить 23 кг вибухівки PBX-109. Застосовано новий підривник ESAF, який має три режими спрацьовування: наближення, удар та із затримкою після удару. Дальність застосування РС — від 15 до 92 км[16].
Lockheed Martin уклала контракт SDD на 86 ракет унітарного варіанту у жовтні 2003 р. У травні 2005 р. було поставлено перші ракети. У серпні 2005 р. — Почалися польові випробування в Іраку[8]. Реактивний снаряд М31 має дві модифікації: M31A1 та M31A2.
Вдосконалена версія M31 з багаторежимним детонатором, спроможним на повітряний вибух.[17]
Унітарний варіант є модифікацією М31А1 зі зниженим рівнем побічних втрат[14] та IMPS (системою пропульсії для нечутливих боєприпасів)[18]. Це єдиний різновид М31, що виготовлявся після 2019 року.[18]
Ракети ER GMLRS (M403 та XM404 станом на 2022 рік) із збільшеною дальністю до 150 км.[19] У ракетах використовується дещо збільшений розмір ракетного двигуна, новий дизайн корпусу та хвостове оперення. Він випускатиметься в унітарному та AW варіантах.[20] Перший успішний випробувальний політ ER GMLRS відбувся в березні 2021 року.[21] На початку 2021 року компанія Lockheed Martin передбачала включення ER у свою виробничу лінію в 2023 фінансовому році та планувала виробляти нові ракети на своєму заводі в Камдені.[22] Повний оперативний потенціал запланований на 2025 рік. У 2022 році Фінляндія стала першою країною за межами США, яка замовила ER GMLRS.[23]
_at_White_Sands_Missile_Range,_New_Mexico,_USA_MOD_45148167.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
