FNRS-1

FNRS-1 — перший у світі стратостат з герметичною гондолою. Спроєктований і сконструйований Огюстом Піккаром в 1930 році при підтримці бельгійського «Національного фонду для наукових досліджень» (Fonds National de la Recherche Scientifique — FNRS).

Стратостат FNRS-1 перед стартом польоту

Огюст Піккар біля гондоли стратостата FNRS-1

Технічні характеристики

• Наповнена воднем оболонка була виготовлена на заводі фірми «Ballonfabrik Augsburg» в Аугсбурзі, Німеччина.
  • діаметр — 30 метрів
  • об'єм — близько 14 130 кубічних метрів (близько 500 000 кубічних футів)^[1].

• Гондола стратостата була виготовлена на заводі «Georges L'Hoir» в містечку Льєж, Бельгія.
  • матеріал — алюміній
  • діаметр — 2,1 м
  • вага — 732 кг
  • система терморегуляції: одну сторону гондоли пофарбували в білий колір, а іншу в чорний, що дозволило при повороті до сонця певною стороною нагрівати або навпаки охолоджувати гондолу. Під час перших польотів, механізм повороту гондоли не спрацював, що викликало надмірне нагрівання або сильне охолодження повітря в гондолі (залежно якою стороною вона була повернута до сонця). Як наслідок, в пізніших польотах використовувалась електрична система терморегуляції^[1].

Польоти

Гондола FNRS-1 в «Королівському музеї армії та воєнної історії Бельгії», Брюссель

Перший політ

Старт польоту — 27 травня 1931 року о 3 год 53 хв з околиці містечка Аугсбург. Екіпаж — Огюст Піккар, Пауль Кіпфер. Максимальна висота польоту — 15 781 метрів. Тривалість польоту — 17 годин 28 хвилин^[2].

Вже під час польоту, стало зрозуміло, що герметичність гондоли порушено, через невелике падіння стратостата ще під час тренувального польоту, який відбувся якраз напередодні старту. Піккар і Кіпфер змогли відновити герметичність гондоли за допомогою клоччя і вазеліну. Також, під час польоту зламався ртутний барометр і з нього витекла вся ртуть, а ще, розбився апарат зі стисненим повітрям. Температура в гондолі підіймалася до +38°С. Перед приземленням, мотузка, яка кріпилась до спускового клапана оболонки заплуталась за одну зі строп, через що, екіпаж не зміг вчасно відкрити клапан і випустити водень. Це не дозволило Піккару і Кіпферу вдало керувати апаратом перед приземленням і воно було доволі жорстким^[2].

О 21 год 21 хв стратостат приземлився в тирольських Альпах на висоті близько 2 500 метрів над рівнем моря. Гондола впала на льодовик Гургль. Опівдні наступного дня, місцевий альпійський лижний патруль відшукав апарат, згорнув оболонку стратостата і забрав її для подальшого використання. Також, рятувальники із патруля допомогли Огюсту Піккару і Паулю Кіпферу добратись до найближчого селища Обергургль. Оскільки, повторне використання гондоли не було передбачено в попередніх планах вчених, її так і залишили в горах й лише через рік, цю гондолу забрала експедиція Інсбруцького університету^[2].

Другий політ

Старт — 18 серпня 1932 року з околиць містечка Дюбендорф, передмісття Цюріха, Швейцарія. Екіпаж — Огюст Піккар, Макс Козинс. Максимальна висота польоту — 16 201 метрів. Тривалість польоту — 11 годин 45 хвилин. Метою польоту було досягнення рекордної висоти та дослідження космічних променів^[3].

Через несправність механізму повороту гондоли до сонця потрібною стороною, температура в ній впала до −15°С. Під час цього польоту Огюст Піккар вперше відправив на землю радіоповідомлення зі стратосфери ^[3].

О 17 годині вечора стратостат приземлився на південному березі озера Гарда в Італії, за 15 км від містечка Дезенцано-дель-Гарда^[3].

Третій політ

Старт — 18 серпня 1934 року о 6 год 19 хв з околиць Hour-Havenne в провінції Намюр у Бельгії. Екіпаж — Макс Козинс і його студентка Нере ван дер Ельст. Максимальна висота польоту — 16 940 метрів^[4].

Під час цього польоту були проведені дослідження космічних променів і повітряних течій у верхніх шарах атмосфери^[4].

Стратостат приземлився біля селища Ženavlje в Югославії на відстані 1 860 км від місця старту^[4].

Література

• Ryan, Craig (2003). The Pre-Astronauts. Naval Institute Press. ISBN 1591147484, ISBN 978-1-59114-748-0.
• Shayler, David (2000). Disasters and accidents in manned spaceflight. Springer. pp. 20-22. ISBN 1852332255, ISBN 978-1-85233-225-9.
• Vaeth, Joseph Gordon (2005). They sailed the skies: U.S. Navy balloons and the airship program. Naval Institute Press. ISBN 1591149142, ISBN 978-1-59114-914-9.

Примітки

1. З статті «FNRS Balloon», [Архівовано 2 червня 2023 у Wayback Machine.]
2. З статті «Перший політ на стратостаті», 18 березня 2021 року [Архівовано 8 лютого 2022 у Wayback Machine.]
3. З статті «Цей день в авіації: 18 серпня 1932 року», 18 серпня 2022 року [Архівовано 29 січня 2023 у Wayback Machine.]
4. З статті «Un ascension stratosphérique à Hour», [Архівовано 7 квітня 2023 у Wayback Machine.]