До цього роду відносяться дрібні жуки, довжина їхнього тіла становить 3.8-5мм. Основні ознаки[1]:
тіло звужене допереду;
голова ширша за свою довжину, звужена до очей, очі пласкі, лоб ширший за основу головотрубки;
головотрубка більш ніж удвічі довша за голову і не коротша за передньоспинку;
Вусики прикріплені посередині головотрубки, вусикові борозенки відокремлені від краю очей;
передньоспинка не менш ніж у 1.5 рази ширша від своєї довжини, із «шийкою» біля переднього краю, лопатями за очима і коротенькими війками під очима;
надкрила вкриті крапковими рядами, проміжки між ними вкриті дрібнесенькими крапками й зморшками; надкрила не менш ніж у 1.5 рази довші від своєї загальної ширини у плечах, ширші за передньоспинку, вершини їх закруглені разом;
останній членик лапок довший за всі інші, узяті разом;
тіло вкрите густими напівприлеглими волосками, серед яких трапляються волоски, що стирчать.
Камера у суцвітті волошки Centaurea solstitialis, де розвивалася лялечка Eustenopus villosus. Зверніть увагу: всі сім'янки суцвіття з'їдено личинкою жука
Подібний до способу життя видів роду Larinus. Рослинами-господарями слугують різні види айстрових, здебільшого, волошка. Імаго живляться зеленими частинами рослин, вигризають заглиблення у суцвіттях-кошиках до того, як вони розкриються. Личинки заглиблюються у кошик, живляться там незрілим насінням і заляльковуються. Жуки нового покоління зимують поза рослиною[2].
Ареал роду охоплює Південь Палеарктики, в тому числі й Україну[3][4] (див. нижче).
Описано чотири види цього роду[5]. Нижче наведено їхній перелік, вид, що мешкає в Україні, виділений кольором:
Eustenopus abbreviatus (Faust, 1891)— Середня Азія
Eustenopus lanuginosa (Faust, 1885)— Близький Схід, Туреччина, Середня Азія, Казахстан, Західний Сибір, Північний Захід Китаю
Eustenopus villosus (Boheman, 1843) [= Eustenopus hirtus (Waltl, 1838)]— Близький Схід, Туреччина, Греція, Болгарія, Молдова, Україна, південь Європейської частини Росії, Іран, інтродукований у Північну Америку
Довгоносик Eustenopus villosus інтродукований до Північної Америки для пригнічення популяцій волошок-бур'янів, головним чином— проти Centaurea solstitialis L.
Clement S.L., Mimmocchi T., Sobhian R., Dunn P.H. Host specifity in adult Clement S.L., Mimmocchi T., Sobhian R., Dunn P.H. Host specifity in adult Eustenopus hirtus (Waltl) (Coleoptera: Curculionidae), a potential biological control agent of yellow starthistle (Asteraceae, Cardueae) // Proc. Ent. Soc. Wash. 1988.— Vol. 90.— №4.— P. 501–507.
Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleopetra, Curculionidae). II. Роды Rhinocyllus Germ., Eustenopus Petri и Lachnaeus Schonh.// Энтомол. обозр., 1993.— Т. 72. Вып. 3.— С. 586–590.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf18.htm
Gültekin L. & Fremuth J. : Lixini, p. 457.— In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8.— Leiden: Brill, 2013.— 700 pp.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
