Eudyptes warhami

Eudyptes warhami — вимерлий вид пінгвінів, що існував у голоцені та вимер в історичний час.

? †Eudyptes warhami Час існування: пізній голоцен
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Пінгвіноподібні (Sphenisciformes) Родина: Пінгвінові (Spheniscidae) Рід: Eudyptes Вид: †E. warhami
Біноміальна назва
†Eudyptes warhami Cole, Tennyson, Ksepka & Thomas, 2019
Посилання
NCBI: 2517238

Поширення та вимирання

Eudyptes warhami був ендеміком архіпелагу Чатем, що розташований приблизно за 800 км на схід від Нової Зеландії. Приблизно 1450 року на островах поселилися полінезійці. Вже через 150 років, до кінця XVI століття на островах зникло декілька видів птахів та один вид морських левів^[1]. Причиною вимирання стало інтенсивне полювання.

Історія відкриття

Субфосильні рештки чубатих пінгвінів на островах Чатем знаходили впродовж тривалого часу. Їх класифікували як рештки пінгвіна Вікторії (Eudyptes pachyrhynchus) та пінгвіна великого чубатого (Eudyptes sclateri). У 1994 році Теннісон і Мілнер відзначили певні особливості будови субфосильних кісток від сучасних представників. Вони припустили, що це був окремий ендемічний вид чубатих пінгвінів, але формального опису не зробили^[2][3].

У 2019 році з субфосильних решток вдалося виокремити та секвенувати мітохондріальник ДНК, яку порівняли з ДНК інших видів чубатих пінгвінів. Виявилося, що ці пінгвіни 2,5-1,1 млн років відокремились від пінгвіна великого чубатого (Eudyptes sclateri), що мешкає на островах Антиподів. На основі цих досліджень було описано новий вид E. warhami, який названий на честь новозеландського орнітолога Джона Варгама^[4].

Примітки

1. Rawlence, Nicolas J.; Collins, Catherine J.; Anderson, Christian N. K.; Maxwell, Justin J.; Smith, Ian W. G.; Robertson, Bruce C.; Knapp, Michael; Horsburgh, Katherine Ann; Stanton, Jo-Ann L.; Scofield, R. Paul; Tennyson, Alan J. D.; Matisoo-Smith, Elizabeth A.; Waters, Jonathan M. (2016). Human-mediated extirpation of the unique Chatham Islands sea lion and implications for the conservation management of remaining New Zealand sea lion populations. Molecular Ecology (англ.). 25 (16): 3950—3961. doi:10.1111/mec.13726. ISSN 1365-294X.
2. Tennyson, A.J.D.; Millener, P.R. (1994). Bird extinctions and fossil bones from Mangere Island, Chatham Islands (PDF). Notornis. 41 (supplement): 165—178. Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2017. Процитовано 20 липня 2019.
3. Millener, P. R. (1999). The history of the Chatham Islands' bird fauna of the last 7000 years – a chronicle of change and extinction. Proceedings of the 4th International meeting of the Society of Avian Paleontology and Evolution (Washington, D.C., June 1996) (PDF). Smithsonian Contributions to Paleobiology. 89: 85—109. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 20 липня 2019.
4. Cole, Theresa L.; Ksepka, Daniel T.; Mitchell, Kieren J.; Tennyson, Alan J. D.; Thomas, Daniel B.; Pan, Hailin; Zhang, Guojie; Rawlence, Nicolas J.; Wood, Jamie R.; Bover, Pere; Bouzat, Juan L.; Cooper, Alan; Fiddamanl, Steven; Hart, Tom; Miller, Gary; Ryan, Peter G.; Shepherd, Lara D.; Wilmshurst, Janet M.; Waters, Jonathan M. (2019). Mitogenomes uncover extinct penguin taxa and reveal island formation as a key driver of speciation. Molecular Biology and Evolution (англ.). 36 (4): 784—797. doi:10.1093/molbev/msz017. PMID 30722030.