Астрильдові[1] (Estrildidae) — родина горобцеподібних птахів, що включає 41 рід і 141 вид. Представники родини мешкають в Африці, Азії і Океанії.
Астрильдові | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Амадина-рубінчик червоноброва, (Neochmia temporalis) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Опис
Астрильдові — це птахи невеликого і середнього розміру. Найменшим представником родини є астрильдик куций (Nesocharis shelleyi), довжина якого становить 8,3 см, а найлегшим — астрильд сірий (Estrilda troglodytes), який важить 6 г. Найбільшим представником родини є рисівка яванська (Padda oryzivora)[2]. Більшість астрильдових сягають 11—13 см.
Астрильдові здебільшого живуть на відкритих місцевостях — у саванах, степах, на луках і пасовиськах. Деякі види мешкають у напівпустелях, а деякі — в заростях очерету. Харчуються астрильдові насінням і комахами. Утворюють великі зграї та колонії. Будують великі куполоподібні гнізда й відкладають від 5 до 10 яєць білого кольору. Астрильдові часто стають жертвами гніздового паразитизму вдовичкових.
Систематика
Родина Estrildidae була введена в 1850 році французьким орнітологом Шарлем Люсьєном Бонапартом[3][4]. Молекулярно-філогенетичне дослідження показало, що астрильдові є сестринською родиною вдовичкових (Viduidae). Дві родини розділилися близько 15,5 млн років тому[5]. Останній спільний предок усіх астрильдових жив приблизно 10,9 млн років тому[6].
Традиційно всередині родини виділяли три підродини: Астрильдні (Estrildinae Bonaparte, 1850), Мунійні (Lonchurinae Steiner, 1960) і Папужчині (Erythrurinae Delacour, 1943). Генетичне дослідження, проведене Урбаном Олсоном і Пером Альстрьомом і опубліковане в 2020 році виявило 6 основних клад. Розділення цих клад відбувалося між 4,5 і 8,9 млн року тому. Дослідники запропонували розглядати кожну кладу як окрему підродину[7].
Класифікація
За класифікацією, утвердженою Міжнародним орнітологічним конгресом, виділяють 41 рід і 141 вид[8]:
- Біловола мунія (Heteromunia) — 1 вид (рід монотиповий)
- Гірська амадина (Oreostruthus) — 1 вид (рід монотиповий)
- Вогнегуз (Stagonopleura) — 3 види
- Амадина-рубінчик (Neochmia) — 2 види
- Червонощокий вогнегуз (Emblema) — 1 вид (рід монотиповий)
- Очеретяна амадина-рубінчик (Bathilda) — 1 вид (рід монотиповий)
- Смугаста амадина-рубінчик (Aidemosyne) — 1 вид (рід монотиповий)
- Білощокий діамантник (Stizoptera) — 1 вид (рід монотиповий)
- Зебровий діамантник (Taeniopygia) — 1-3 види
- Діамантник (Poephila) — 3 види
- Сріблодзьоб (Spermestes) — 5 видів
- Мадагаскарська мунія (Lepidopygia) — 1 вид (рід монотиповий)
- Бурий сріблодзьоб (Euodice) — 2 види
- Рисівка (Padda) — 2 види
- Mayrimunia — 2 види
- Мунія (Lonchura) — 27 видів
- Райдужний папужник (Chloebia) — 1 вид (рід монотиповий)
- Папужник (Erythrura) — 12 видів
- Астрильдик (Nesocharis) — 2 види
- Жовточеревий астрильд (Coccopygia) — 3 види
- Зелений астрильд (Mandingoa) — 1 вид (рід монотиповий)
- Червоногуз (Cryptospiza) — 4 види
- Астрильд-мурахоїд (Parmoptila) — 3 види
- Нігрита (Nigrita) — 4 види
- Білощокий астрильдик (Delacourella) — 1 вид (рід монотиповий)
- Brunhilda — 2 види
- Glaucestrilda — 3 види
- Астрильд (Estrilda) — 12 видів
- Луговик (Ortygospiza) — 1 вид (рід монотиповий)
- Червонощокий луговик (Paludipasser) — 1 вид (рід монотиповий)
- Амадина (Amadina) — 2 види
- Бенгалик (Amandava) — 3 види
- Гранатовий астрильд (Granatina) — 2 види
- Астрильд-метелик (Uraeginthus) — 3 види
- Синьодзьоб (Spermophaga) — 3 види
- Червонощок (Pyrenestes) — 3 види
- Мельба (Pytilia) — 5 видів
- Краплик (Euschistospiza) — 2 види
- Перлистик (Hypargos) — 2 види
- Бурий астрильд (Clytospiza) — 1 вид (рід монотиповий)
- Амарант (Lagonosticta) — 11 видів
Кладограма
Кладограма родини Астрильдові (Estrildidae):[9][6]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.