Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Діокси́д вуглецю́, карбон(IV) оксид, вуглекислий газ, CO2 — тривка хімічна сполука, поширена в природних газах, що містять його в кількості від декількох відсотків до практично чистого вуглекислого газу. Безбарвний, не має смаку і запаху. Є кінцевим продуктом окиснення вуглецю, не горить, не підтримує горіння і дихання.
| Діоксид вуглецю | |
|---|---|
 | |
 | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 124-38-9 |
| PubChem | 280 |
| Номер EINECS | 204-696-9 |
| DrugBank | DB09157 |
| KEGG | D00004 |
| Назва MeSH | Carbon+dioxide |
| ChEBI | 16526 |
| RTECS | FF6400000 |
| Код ATC | V03AN02 |
| SMILES | C(=O)=O[1] |
| InChI | InChI=1S/CO2/c2-1-3 |
| Номер Бельштейна | 1900390 |
| Номер Гмеліна | 989 |
| 3DMet | B01131 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | CO2 |
| Молярна маса | 44,01 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Безбарвний газ |
| Запах | Низькі концентрації: немає Високі концентрації: різкий; кислий |
| Густина | 1562 кг/м3 (у твердому стані при 1 атм (100 кПа) і −78,5 °C)
1101 кг/м3 (рідина при насиченні -37 °C) |
| Тпл | −78,48 °C (сублімація при 760 мм рт.ст. ) |
| Ткип | −56,6 °C (518 кПа) |
| Критична точка (T, P) | 304,128(15) K[2] (30,978(15) °C), 7,3773(30) Мпа[2] (72,808(30) атм) |
| Розчинність (вода) | 1,45 г/л |
| Тиск насиченої пари | 5720 кПа (20 °C) |
| Кислотність (pKa) | 6,35, 10,33 |
| Показник заломлення (nD) | 1,00045 |
| В'язкість | 14,90 мкПа·с при 25 °C |
| Дипольний момент | 0 Д |
| Структура | |
| Кристалічна структура | Тригональна |
| Геометрія | Лінійна |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 |
-394 кДж/моль |
| Ст. ентропія S 298 |
214 Дж·моль·K |
| Теплоємність, c p |
37,135 Дж/(К·моль) |
| Небезпеки | |
| ЛД50 | LCLo: 90000 мд (людина, 5 хвилин)[3] |
| ГГС піктограми |  |
| NFPA 704 |
 0
2
0
SA
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Щільність за нормальних умов становить 1,98 кг/м³[4] (в 1,5 рази важчий за повітря[5]).
Токсична дія вуглекислого газу виявляється при його вмісті в повітрі 3–4 % і полягає в подразненні дихальних шляхів, запамороченні, головному болі, шумі у вухах, психічному збудженні, непритомному стані.
Газ без кольору і запаху, що є природною складовою атмосфери. Вуглекислий газ є продуктом спалювання викопного палива. Він має парникові властивості, тобто сприяє утриманню тепла на поверхні Землі і робить основний внесок у глобальне потепління.
При 20 °C в 1 об'ємі води розчиняється 0,88 об'ємів CO2. Водний розчин його має кислуватий смак. На відміну від монооксиду, діоксид вуглецю є солетворним оксидом — ангідридом карбонатної кислоти H2CO3.
Під тиском близько 60 атм. діоксид вуглецю при звичайній температурі перетворюється в рідину. У зрідженому стані у сталевих балонах його можна зберігати і транспортувати. При сильному охолодженні він перетворюється в снігоподібну масу (сухий лід), яка сублімує при -78,5 °С.
Діоксид вуглецю не підтримує дихання і горіння звичайних видів палива. Але речовини, що мають більше споріднення до кисню, ніж вуглець, можуть віднімати у нього кисень. Так, наприклад, запалена свічка гасне в атмосфері CO2, а запалена магнієва стрічка продовжує горіти:
Незначні кількості CO2 нешкідливі для людини і тварин, але при концентрації його в повітрі понад 3 % за об'ємом він стає шкідливим, а при 10 % і більше — смертельним.
У народному господарстві діоксид вуглецю широко застосовується в хімічній промисловості при виробництві соди, сечовини тощо, а також у виробництві цукру, вина, пива, для виготовлення газованої води і т. д. Широко відомі природні джерела діоксиду вуглецю у вигляді мінеральних вод «Нарзан», «Боржомі» та інші. Спресований твердий CO2 під назвою «сухий лід» застосовують для охолодження м'яса, риби і інших харчових продуктів, що швидко псуються. Сухий лід значно більше, ніж звичайний, знижує температуру і при випаровуванні не залишає ніякої рідини. У техніці діоксид вуглецю одержують розкладанням карбонату кальцію:
В лабораторних умовах його зазвичай одержують при дії хлоридної кислоти на мармур:
У природі діоксид вуглецю постійно утворюється при найрізноманітніших процесах: горінні вугілля і інших видів палива, диханні, бродінні, гнитті тощо.
В даний час у світі використовуються три основні групи джерел сировини для отримання діоксиду вуглецю в промислових масштабах.
При виділенні вуглекислого газу з підошви виробки і відсутності активного струменя повітря в нижній частині її можуть утворюватися застійні зони з високою концентрацією. В рудниковій атмосфері вуглекислий газ присутній завжди, бо утворюється у великій кількості за рахунок біохімічних та хімічних реакцій окиснення, що протікають в гірничих виробках. Зазвичай виділення природного вуглекислого газу в гірничі виробки незначні, винятками є виділення вуглекислого газу магматичного походження в деяких вугільних та калійних родовищах. Граничний допустимий вміст СО2 в шахтному повітрі 0,5–1 % (за об'ємом). При 10 % наступає непритомність, при 20–25 % — смертельне отруєння. Перша допомога при отруєнні полягає у винесенні потерпілого на свіже повітря, проведенні штучного дихання.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
![{\displaystyle {\ce {CaCO_3 ->[{t}] CaO + CO_2}}}](http://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/82eee8af389ae4d51463e1d5c56172c1e01d7b16)
