Loading AI tools
американський середній бомбардувальник періоду Другої світової війни З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дуглас B-23 Дрегон (англ. Douglas B-23 Dragon — Дракон) — американський двомоторний суцільнометалевий 4-5-місний бомбардувальник середнього радіуса дії.
Douglas B-23 Dragon | |
---|---|
Призначення: | середній бомбардувальник |
Перший політ: | 27 липня 1939 |
Прийнятий на озброєння: | 1940 |
Знятий з озброєння: | 1945 |
Період використання: | 1940—1945 |
На озброєнні у: | США |
Розробник: | Douglas Aircraft Company |
Виробник: | Douglas Aircraft Company |
Всього збудовано: | 38 |
Конструктор: | Douglas Aircraft Company |
Екіпаж: | 4-5 особи |
Крейсерська швидкість: | 338 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 454 км/год |
Дальність польоту: | 2 341 км |
Практична стеля: | 9 632 м |
Довжина: | 17,78 м |
Висота: | 5,64 м |
Розмах крила: | 28,04 м |
Площа крила: | 92,25 м² |
Споряджений: | 13 835 кг |
Двигуни: | 2 × Wright R-2600-3 «Cyclone» 14 по 1600 к.с. кожен |
Гарматне озброєння: | 3 х 7,62-мм кулемети Browning М1919 1 х 12,7-мм кулемет Browning M2 |
Внутрішнє бомбове навантаження: | до 910 кг |
Douglas B-23 Dragon у Вікісховищі |
Ще під час створення B-18 було зрозуміло, що дуже швидко буде потрібний бомбардувальник з значно кращими характеристиками, спроба просто поставити потужніші двигуни (модель XB-22) очікуваних результатів не принесла і компанія Douglas почала розробку нового літака. Новий проєкт B-23 все ще створювався на базі B-18, але в нього, у порівнянні з попередником, був значно перероблений фюзеляж та вертикальне оперення, а також посилені крила запозиченні в лайнера DC-3. Проєкт був прийнятий військовими, які переоформили замовлення останніх 38 B-18 на B-23. Перший політ відбувся у 1939 році, але після виконання контракту на 38 літаків, більше B-23 не виготовлялись.[1]
На відміну від B-18, літак B-23 був низькопланом, мав вужчий фюзеляж з високим кілем та рулем висоти, абсолютно нові мотогондоли з двигунами Wright R-2600-3 та хвостову кулеметну точку. Шасі повністю ховались, причому хвостове колесо також ховалось у спеціальну нішу. Носова частина бомбардувальника не мала засклення та стрілецької точки, оскільки передбачалось, що маючи більшу швидкість, B-23 зможе ухилитись від бою з винищувачами на зустрічних курсах.
Літаки B-23 почали заміняти застарілий Northrop A-17, проте їхня служба виявилась дуже нетривалою. Досить швидко аналіз повітряних боїв в Європі показав, що сам B-23 не може конкурувати з бомбардувальниками воюючих сторін. У 1941 році вони стали замінюватись новими B-25 та B-26. Через це літаки B-23 участь у бойових діях не брали, але наприкінці 1941 року декілька літаків залучались до патрулювання тихоокеанського узбережжя США.
B-23 використовувались для тренування льотчиків бомбардувальників. Частина літаків були переобладнані на транспортні, їм був присвоєний індекс UC-67.
Після війни непотрібні B-23 та UC-67 продали приватним власникам. Багато з них були перероблені технічним відділом компанії Pan American World Airways у пасажирські. Замість бомбового відсіку був обладнаний пасажирський салон на 12 осіб з туалетом та засобами обслуговування. По бортах були зроблені ілюмінатори. Деякі переобладнані літаки літали до кінця 1970-х років.
На даний час збереглось 4 екземпляри B-23, які знаходяться в авіамузеях США.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.