Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дорньє Do 23 (нім. Dornier Do 23) — німецький двомоторний середній бомбардувальник розробки компанії Dornier, що вироблявся на основі Do 11 і перебував на озброєнні Люфтваффе напередодні та в перші тижні Другої світової війни.
| Dornier Do 23 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | середній бомбардувальник |
| Перший політ: | 13 лютого 1933 |
| Прийнятий на озброєння: | 1934 |
| Знятий з озброєння: | 1939 |
| Період використання: | 1934–1939 |
| На озброєнні у: |  Люфтваффе |
| Розробник: | Dornier |
| Виробник: | .svg){kind=small} Dornier |
| Всього збудовано: | 282 |
| Конструктор: | Dornier |
| Екіпаж: | 4 особи |
| Крейсерська швидкість: | 210 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 260 км/год |
| Дальність польоту: | 1 350 км |
| Практична стеля: | 4 200 м |
| Швидкопідйомність: | 4,5 м/с |
| Довжина: | 18,8 м |
| Висота: | 5,4 м |
| Розмах крила: | 25,6 м |
| Площа крила: | 106,6 м² |
| Порожній: | 5 600 кг |
| Споряджений: | 8 750 кг |
| Максимальна злітна: | 9 200 кг |
| Двигуни: | 2 × V-подібних, 12-циліндрових дизельні двигуни BMW VI з рідинною системою охолодження |
| Тяга (потужність): | 550 к.с. (410 кВт) |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 1000 кг |
| Кулеметне озброєння: | 3 × 7,92-мм авіаційних кулемети MG-15 |
Dornier Do 23 у Вікісховищі | |
Протягом 1930-х років періоду Німеччина сприяла багатьом проєктам переозброєння, які явно суперечили вимогам Версальського договору за результатами Першої світової війни. Керівництво приділяло особливу увагу своїм бомбардувальним силам, і потай фахівці займалися розробкою декількох проєктів, до яких входив Dornier Do 23. Цей бомбардувальник став подальшим розвитком важкого бомбардувальника Do 11, що з'явився у 1932 році. Через постійні проблеми, що були в попередній моделі німецькі конструктори розробили модель Do 13, більш спрощеної версії попередника, головною відмінністю якої стали шасі, яке не вбиралося, і нова силова установка.
Конструктивно обидва бомбардувальники були практично ідентичні. За схемою Do 13 був суцільнометалевим монопланом з крилом високого розташування, однокільовим оперенням і закрилками типу Junkers. Екіпаж складався з п'яти осіб: пілота, другого пілота/бортінженера, бомбардира/носового стрілка, радиста і нижнього стрілка. На літаку встановлювалися двигуни Siemens-Halske Sh.22B-2 потужністю 650 к.с. на зльоті і 600 к.с. на висоті 1500 метрів і чотирилопатевий дерев'яний гвинт фіксованого кроку. Схема розташування вогневих точок Do 13 була аналогічна Do 11: носова турель, верхня турель за крилом і нижня кулеметна установка в середній частині фюзеляжу, кожна з одним 7,92-мм кулеметом MG-15. Бомбове навантаження, вагою до 1000 кг, розміщувалася на внутрішніх вузлах підвіски.
13 лютого 1933 року вперше піднявся у повітря прототип бомбардувальника Do 13. 1 вересня 1934 року почалися випробування Do 13е з посиленим крилом і фюзеляжем, зменшеним розмахом крила. Маса конструкції зросла майже на півтонни, але міцність і керованість літака значно покращилися. У такому вигляді машину визнали придатною для серійного виробництва, але з психологічних міркувань «нещасливе» позначення Do 13 змінили на Do 23.
У період з 1934 до 1935 року було побудовано 282 Dornier Do 23 для Люфтваффе, з яких 273 надійшли авіаційним підрозділам. У 1936 році машини були замінені першими версіями Do 17 і переведені на виконання навчальних функцій. Під час війни деякі літаки Do 23 використовувались як тральщики, відомі під назвою Minensuch — буквально німецькою мовою — літак для «пошуку мін» — і оснащені кільцем розмагнічування, що виробляє струм під планерами, щоб створити магнітне поле, яке приводило в дію занурені морські міни. Ці літаки, як правило, отримували суфікс «MS» для їхнього позначення, як це робилося з аналогічно обладнаними літаками типу Bv 138 MS або Ju 52MS.
До жовтня 1936 року, коли оснащені бомбардувальниками авіаполки були перейменовані в «Кампфгруппен» — «Бойові полки», в кожному з 12 полків дві ескадрильї були оснащені Ju 52/Зм і тільки одна Do 23g. Бомбардувальна авіація тепер включала наступні частини I./KG 153 у Мерсбурзі, II./KG 153 у Фінстервальде, III./KG 153 в Альтенбурзі, I./KG 154 в Ганновері, II./KG 154 у Вунсторфі, I./KG 155 у Гібельштадті, II./KG 155 в Ансбаху, III./KG 155 у Швебіш-Галлі, I./KG 253 в Готі, II./KG 253 в Ерфурті, III./ KG 253 в Нордгаузені та I./KG 254 в Дельменгорсті.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
