Docendo discimus

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Docendo discimus

Docendo discimus,лат., дослівно Навчаючи навчаюсь) латинська сентенція, сформульована Сенекою (молодшим) в його листах до свого друга Луцилія Молодшого римського прокуратора Сицилії в часи правління Нерона. В сьомому листі «Моральних листів до Луцілія» (лат. - Epistulae morales ad Lucilium) Сенека, серед іншого, зазначає, що люди навчаючи когось, навчаються самі (лат. - Docendo discimus).[1]

Recede in te ipse quantum potes; cum his versare qui te meliorem facturi sunt, illos admitte quos tu potes facere meliores. Mutuo ista fiunt, et homines dum docent discunt.[2]

Заглиблюйся, наскільки можливо, в себе самого. Приятелюй лише з тими, які можуть зробити тебе кращим. Вигода тут обопільна: люди, навчаючи, вчаться.[3]

Сьогодні сентенція часто використовується навчальними та освітніми закладами світу як девіз.

Epistulae morales ad Lucilium Seneca (Paris, 1887)
Платон, Сенека і Аристотель (ілюстрація середньовічнього рукопису)

Docendo discimus як девіз навчальних закладів

Примітки

Джерела

Див. також

Посилання

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.