Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
DistroWatch — це сайт, який надає новини, рейтинг популярності та інші загальні відомості про різні дистрибутиви, а також інші вільні чи з відкритим вихідним кодом операційні системи (наприклад, OpenSolaris та BSD). Зараз (на 15.01.2015) він містить інформацію про 792 дистрибутиви.[2] Сайт вперше опублікований 31 травня 2001, і підтримується Ладіславом Боднаром (Ladislav Bodnar).[3] ("Distro" є скороченою формою слова англ. distribution; воно популярне в спільноті Linux.)
DistroWatch | |
---|---|
Посилання | www.distrowatch.com |
Комерційний | так |
Тип | вебсайт |
Реєстрація | ні |
Мови | англійська, хінді, іспанська, французька, російська, турецька, німецька, шведська, японська, фарсі та українська |
Власник | Ladislav Bodnar |
Започатковано | 31 травня 2001 |
Дохід | реклама |
Рейтинг Alexa | 15,673[1] |
DistroWatch у Вікісховищі |
Сайт містить великі порівняльні діаграми, що детально описують відмінності між наборами пакетів програмного забезпечення та зміни в різних дистрибутивах. У ньому також містяться деякі загальні характеристики дистрибутивів, таких як ціна та список підтримуваних архітектур процесорів.[4] Існує також Distrowatch weekly (часто скорочено DWW), який виходить щопонеділка «як видання з коротким викладом подій у світі дистрибутивів на щотижневій основі».[5] Станом на 17 листопада 2008, після 51/2 років роботи та 278 випусків, Ладіслав вирішив піти у відставку з поста редактора DWW. Ладіслав говорить, що він, як і раніше, буде «доставляти останні новини випуску дистрибутивів і підтримувати всі сторінки в актуальному стані»[6] в той час як DWW буде писати Кріс Смарт (Chris Smart).[7]
Distrowatch має щомісячну програму пожертвувань, спільну ініціативу DistroWatch та двох інтернет-магазинів, що продають недорогі компакт-диски та диски з Linux, BSD та іншим програмним забезпеченням із відкритим вихідним кодом. З моменту запуску програми пожертвувань у березні 2004 року DistroWatch загалом пожертвував $24478 USD різних проектів з відкритим вихідним кодом.[8]
Починаючи з 2019 року найпопулярнішою ОС є MXLinux.
Попри те, що Боднар каже: «Я хотів би вірити, що є деяка правда в цифрах, але чесно кажучи, вони не мають великого значення й не повинні сприйматися дуже серйозно»,[9] DistroWatch нерідко цитується в ролі посібника з популярності різних дистрибутивів. Її "лічильник відвідування сторінок" було названо найкращим барометром дистрибутивів Linux в Інтернеті.[10]
Було відзначено, що система DistroWatch схильна до підробки статистики, а деякі дистрибутиви було в цьому звинувачено, (наприклад, Ubuntu[11] та Freespire.[12]).
Місце | 2011[13] | 2012[14] | 2013[15] | 2014[16] | 2015[17] | 2016[18] | 2017[19] | 2018[20] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Mint (+) | Mint (=) | Mint (=) | Mint (=) | Mint (=) | Mint (=) | Mint (=) | Manjaro (▲) |
2 | Ubuntu ▼ | Mageia (▲) | Ubuntu (▲) | Ubuntu (=) | Debian (▲) | Debian (=) | Debian (=) | Mint ▼ |
3 | Fedora ▼ | Ubuntu ▼ | Debian (▲) | Debian (=) | Ubuntu ▼ | Fedora (+) | Ubuntu (▲) | elementary (▲) |
4 | Debian (▲) | Fedora ▼ | Mageia ▼ | OpenSUSE (▲) | OpenSUSE (=) | OpenSUSE (=) | OpenSUSE (=) | MX Linux[en] (▲) |
5 | OpenSUSE ▼ | OpenSUSE (=) | Fedora ▼ | Fedora (=) | Fedora (=) | Manjaro (▲) | Manjaro (=) | Ubuntu ▼ |
6 | Arch (▲) | Debian ▼ | OpenSUSE ▼ | Mageia ▼ | Mageia (=) | Ubuntu ▼ | Fedora ▼ | Debian ▼ |
7 | PCLinuxOS ▼ | Arch ▼ | PCLinuxOS (▲) | Arch (▲) | Manjaro (▲) | Zorin (▲) | Zorin (=) | Solus (▲) |
8 | Puppy (▲) | PCLinuxOS ▼ | Manjaro (▲) | elementary (▲) | CentOS (▲) | elementary (▲) | elementary (=) | Fedora ▼ |
9 | CentOS (▲) | CentOS (=) | Arch ▼ | CentOS (▲) | Arch ▼ | CentOS ▼ | CentOS (=) | OpenSUSE ▼ |
10 | Mandriva (▲) | Puppy ▼ | Puppy Linux (=) | Zorin (▲) | Android-x86 (▲) | Arch ▼ | Arch (=) | Zorin ▼ |
Рік | Місце | Дистрибутив | Кліків за день | Примітки |
---|---|---|---|---|
2002[21] | 1 | Mandrake | 473 | В цей час має назву Mandriva |
2 | Red Hat Linux | 453 | ||
3 | Gentoo | 326 | ||
4 | Debian | 311 | ||
5 | Sorcerer | 253 | ||
2003[22] | 1 | Mandrake | 770 | |
2 | Red Hat Linux | 631 | ||
3 | Knoppix | 489 | Live CD, заснована на Debian | |
4 | Gentoo | 460 | ||
5 | Debian | 428 | ||
2004[23] | 1 | Mandrake | 1457 | |
2 | Fedora Core | 1202 | Заснована на спільноті Red Hat Linux | |
3 | Knoppix | 910 | Live CD, заснований на Debian | |
4 | SUSE | 858 | ||
5 | Debian | 832 | ||
2005[24] | 1 | Ubuntu | 2546 | Заснована на Debian |
2 | Mandriva | 1664 | ||
3 | SUSE | 1451 | ||
4 | Fedora Core | 1211 | ||
5 | MEPIS[en] | 1145 | Заснована на Debian | |
2006[25] | 1 | Ubuntu | 2640 | Заснована на Debian |
2 | openSUSE | 2027 | Заснована на спільноті SUSE Linux | |
3 | Fedora Core | 1444 | ||
4 | MEPIS[en] | 1045 | Заснована на Debian | |
5 | Mandriva | 1015 | ||
2007[26] | 1 | Ubuntu | 2519 | Заснована на Debian |
2 | PCLinuxOS | 2502 | Заснована на Mandriva | |
3 | openSUSE | 1596 | ||
4 | Fedora | 1332 | ||
5 | Sabayon | 1087 | ||
2008[27] | 1 | Ubuntu | 2325 | Заснована на Debian |
2 | openSUSE | 1740 | ||
3 | Linux Mint | 1458 | Заснована на Ubuntu | |
4 | Fedora | 1376 | ||
5 | PCLinuxOS | 1147 | Заснована на Mandriva | |
2009[28] | 1 | Ubuntu | 2249 | Заснована на Debian |
2 | Fedora | 1569 | ||
3 | Linux Mint | 1408 | Заснована на Ubuntu | |
4 | openSUSE | 1367 | ||
5 | Debian | 1034 | ||
2010[29] | 1 | Ubuntu | 2185 | Заснована на Debian |
2 | Fedora | 1517 | ||
3 | Linux Mint | 1487 | Заснована на Ubuntu | |
4 | openSUSE | 1231 | ||
5 | Debian | 1067 | ||
2011[30] | 1 | Linux Mint | 2618 | Заснована на Ubuntu |
2 | Ubuntu | 2195 | Заснована на Debian | |
3 | Fedora | 1628 | ||
4 | Debian | 1405 | ||
5 | openSUSE | 1386 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.