Пінагор або риба-горобець (Cyclopterus lumpus — вид морських променеперих риб з родини пінагорових (Cyclopteridae), єдиний представник роду Cyclopterus. Живуть у північній частині Атлантичного океану і в морях Північного Льодовитого океану.
| Cyclopterus lumpus | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Біологічна класифікація | ||||||
|
| ||||||
Посилання | ||||||
| ||||||
Опис
Самці зазвичай досягають довжини 30-40 см, а самки більші та можуть виростати до 50 см і маси 5 кг. Найбільша зареєстрована довжина тіла 61 см, а маса - 9,5 кг[1]. У солонуватих водах Балтійського моря довжина не перевищує 20 см. Тіло високе, товсте, стисле з боків. З боків тулуба і на спині розташовані кісткові горбки. Черевні плавники утворюють присоску для прикріплення до каменів, водоростей і інших об'єктів. Голова і грудні плавці самців більші, ніж у самок. Під шкірою міститься товстий шар желеподібного жиру.
Забарвлення тіла дорослих самок сіре, іноді з блакитним або зеленим відтінком, черевна поверхня світліша або біла. Самці зазвичай темніші: від зеленувато-оливкового до червонувато-сірого кольору на спині з темними плямами з боків, черево трохи світліше. Під час нересту самці змінюють забарвлення: черево, присоска і плавники забарвлюється в яскравий оранжево-червоний колір, тіло набуває сіруватого забарвлення зі сріблястими плямами на боках, спина стає майже чорною[2].
Біологія
Після вилуплення з ікри молоді пінагори проводять кілька днів у припливних басейнах або прикріпленими присоскою до плавучих водоростей. У міру зростання молодняк переселяється у відкрите море, де починає харчуватися студенистим зоопланктоном, ікрою інших риб і дрібними ракоподібними
Нерест проходить у прибережній зоні в лютому-липні в залежності від регіону. Плодючість від 15 до 350 000 ікринок.
Ряд ознак (відсутність плавального міхура, черевна присоска) вказують на донний спосіб життя, при цьому риби попадаються в пелагічних мережах і донних тралах однаково часто. Дослідження за допомогою електронних радіоміток, закріплених на тілі риб, показало, що пінагори проводять більшу частину дня біля дна, лише іноді піднімаючись в середні морські шари. Ближче до нересту риби навпаки, частіше залишають дно і більше часу плавають у товщі води. Завдяки відсутності плавального міхура риба здатна здійснювати протягом дня швидкі переміщення від поверхні до дна. Таким чином, пінагор вважається напівпелагічною/напівдонною рибою[3].
Промисел
Цінна промислова риба. Світові улови пінагора у 2005—2010 роках варіювалися від 11,5 до 20,4 тисяч тонн. Основні країни, які видобувають цю рибу — Гренландія та Ісландія. Історично Норвегія і Канада робили значний внесок у промисел і постачання пінагора на ринок, але через зниження цін на ікру і падіння чисельності пінагора вилов скоротився. Данія і Швеція також ловлять цю рибу, але обсяг їхнього вилову в порівнянні з іншими країнами невеликий[4].
Самок пінагора ловлять переважно з метою видобутку ікри. Сама ікра рожевого кольору, але її часто підфарбовують у червоний або чорний колір, тоді вона зовні нагадує ікру лососевих або осетрових риб. Ікра пінагора багата білками, вітамінами. Часто використовується в східній кухні. Виловлюють риб зябровою сіттю. Ісландія налагодила торгівлю м'ясом пінагора з Китаєм.
Використання
У Норвегії з 2015 року робляться спроби використовувати пінагора з метою знищення лососевих вошей у рибальських господарствах.
Примітки
Посилання
Література
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
