Грицики звичайні

Гри́цики звича́йні (Capsella bursa-pastoris L., Capsella hyrcana Grosch.) — однорічна або багаторічна зелена рослина з родини капустяних (Brassicaceae).

Грицики звичайні
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Капустоцвіті (Brassicales)
Родина:	Капустяні (Brassicaceae)
Рід:	Грицики (Capsella)
Вид:	Грицики звичайні (C. bursa-pastoris)
Біноміальна назва
Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., 1792

Міжнародна назва роду походить від латинського слова, що означає «сумка». Видова назва у перекладі з латинської мови — «пастухова». Місцеві назва — дика гречка, горобинець, горобине око тощо.

Морфологічна характеристика

Однорічна трав'яниста рослина (10—15 см заввишки). Стебло пряме, просте або розгалужене. Прикореневі листки зібрані в розетці, перистороздільні, з трикутними, гострими, зубчастими частками, черешкові. Стеблові листки дрібніші, цілісні, ланцетні, сидячі, при основі стрілоподібні, стеблообгортні.

Квітки дрібні, правильні, зібрані у верхівкову китицю. Чашолистків і пелюсток по чотири, чашолистки яйцеподібні, пелюстки (2—3 мм завдовжки) білі, майже вдвоє більша від чашолистків. Тичинок шість, з них дві коротші за інші. Маточка одна, з верхньою зав'яззю, одним стовпчиком і головчастою приймочкою.

Плід — стиснутий з боків трикутно-оберненосерцеподібний стручечок (5—8 мм завширшки).

Екологічна приуроченість

Росте як бур'ян на лісокультурних площах, лісових розсадниках, поблизу доріг, жител. Тіньовитривала рослина. Цвіте у квітні— червні.

Поширення

Природний ареал

• Африка
  • Макаронезія: Мадейра
  • Північна Африка: Марокко; Алжир; Туніс; Лівія; Єгипет
• Азія
  • Аравійський півострів: Саудівська Аравія; Ємен
  • Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Дагестан, Передкавказзя
  • Середня Азія: Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан
  • Західна Азія: Афганістан; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Сирія; Туреччина
  • Індійський субконтинент: Пакистан
• Європа
  • Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; європейська частина Росії; Україна
  • Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Словаччина; Швейцарія
  • Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
  • Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
  • Південно-Західна Європа: Франція; Португалія; Іспанія

Ареал натуралізації

• Африка
  • Субсахарська Африка: Кенія; Танзанія; Уганда; Еритрея; Ефіопія; Зімбабве; Заїр; Лесото; Південно-Африканська Республіка
  • Макаронезія: Португалія — Азорські острови; Іспанія — Канарські острови
  • Індійський океан: Маврикій; Реюньйон
  • Китай
  • Східна Азія: Японія; Корея
  • Далекий Схід Росії
  • Сибір: Східний Сибір; Західний Сибір
  • Індійський субконтинент: Бутан; Індія; Шрі Ланка
• Австралазія
  • Австралія
  • Нова Зеландія
• Північна Америка
  • Канада; Мексика; Сполучені Штати Америки
  • Субарктична Америка: Гренландія
• Тихий океан
  • Гаваї
• Південна Америка
  • Бразилія; Аргентина; Чилі; Уругвай; Болівія; Еквадор; Перу
  • Карибський басейн: Куба; Гаїті; Ямайка
  • Мезоамерика: Коста-Рика; Гватемала

Ареал культивування

• Азія
  • Китай
  • Східна Азія: Корея

Трапляються грицики по всій Україні. Заготовляють їх в усіх областях України.

Практичне використання

Лікарська, вітамінозна, харчова, медоносна, кормова рослина.

У медицині

У науковій медицині використовують надземну частину — Herba bursae pastoris, яку рекомендують проти різноманітних внутрішніх кровотеч (легеневих, ниркових, носових, шлунково-кишкових і особливо маткових), а також при надмірних менструаціях. Препарати грициків посилюють перистальтику кишки, рекомендуються при застуді, хворобах печінки і нирок, сечового міхура, при порушенні обміну речовин, ревматизмі.

Квітки грицики звичайні

У народній медицині грицики використовують як кровоспинний засіб, при блюванні (токсикозі) у вагітних жінок, при гіпертонічній хворобі, гастриті та виразці шлунка, при запаленнях і піску в сечовому міхурі, при туберкульозі, простуді, геморої, жовчних каменях, нетриманні сечі, жіночих хворобах, легкому перебігу шигельозу. Сік з свіжої рослини п'ють при ревматизмі і проносах. Зовнішньо вживають для промивання ран, для компресів або розтирання при пораненнях чи контузії.

У гомеопатії використовують есенцію з свіжої рослини. У ветеринарній практиці грицики застосовують при кривавих проносах і сечі у великої рогатої худоби, при маткових кровотечах і послабленні тонусу матки.

У харчуванні

У траві грициків містяться алкалоїд бурсин, ефірні олії, сірковмісні й дубильні речовини, сапоніни, холін, яблучна, винна і лимонна кислоти, фітонциди, багато калію, залізо, мідь, хром, манган та інші мікроелементи. Листки містять вітамін С (90-170 мг%), провітамін А (10-12 мг%), вітаміни К, В2, D. Вітаміну А у грициків удвічі більше за моркву, а вітаміну В2 — у півтори рази за капусту.

Молоді рослини ніжні й смачні, придатні для приготування салатів, як приправа до м'ясних страв, їх додають у борщі, супи; з протертих листків готують пюре. Насіння грициків містить олію (27,9 — 30 %), тому його використовують як замінник гірчиці.

Рослина популярна в Китаї, де її вирощують на невгіддях як салатне зілля. Листя використовується в китайській кухні не лише для салатів, а й для юшок, овочевого пюре, борщів тощо. У густонаселених районах деяких східних країн грицики культивують на городах, де вони розвиваються в грубу рослину з соковитим великим листям. У Японії та Індії листя грициків додають до юшок. Стара зелень дає поживні та смачні бульйони. З вареного листя готують юшкове пюре. А до м'ясних страв додають на смак висушене й розтерте листя. У Білорусі та на Кавказі з листя грициків готують юшки та борщі. У Франції ніжне зілля цієї рослини — обов'язковий компонент гострих салатів.^[1]

Перетерте на порошок сухе листя, надто насіння мають гіркуватий пряний присмак, можуть заміняти гірчицю.^[2]

Рослина задовільно поїдається худобою, медонос.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають надземну частину під час цвітіння, зрізуючи ножами, серпами, а при суцільних заростях скошують косами. Сушать на відкритому повітрі, на горищах під залізним дахом або під наметами з доброю вентиляцією, розстилаючи тонким шаром. Суху речовину пресують у тюки вагою по 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Термін зберігання — три роки.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.26
2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Грицики звичайні. CAPSELLA BURSA-PASTORIS L. [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.

Посилання

• Грицики звичайні // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 128. — ISBN 5-88500-055-7.
• ГРИЦИКИ ЗВИЧАЙНІ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Грицики звичайні (Capsella bursa pastoris L.) [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія