Самшитові

Самшитові^[1][2] або букшпанові^[3] (Buxaceae) — родина квіткових рослин із клади дводольних (eudicots). Містить понад 100 видів рослин поширених в тропічних і помірних регіонах.

? Самшитові
Buxus sempervirens — типовий вид
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) — Streptophytina — Ембріофіти (Embryophyta) — Судинні (Tracheophyta) — Euphyllophyta — Насінні (Spermatophyta) — Покритонасінні (Magnoliophyta) — Дводольні (Eudicots) Порядок: Самшитоцвіті (Buxales) Takht. ex Reveal Родина: Самшитові (Buxaceae) Dumort., 1822
Посилання
Вікісховище: Buxaceae Віківиди: Buxaceae EOL: 4273 IPNI: 77126711-1 ITIS: 28021 NCBI: 4000 Fossilworks: 55444

Таксономія

Buxales Takht. ex Reveal (за системою APG IV)

• Buxaceae Dumort., nom. cons.
  • Buxus L.
  • Didymeles Thouars
  • Haptanthus Goldberg & C.Nelson
  • Pachysandra Michx.
  • Sarcococca Lindl.
  • Styloceras Styloceras

Опис

Вічнозелені дерева, чагарники або рідше багаторічні трави, без молочного соку, одно- або дводомні. Листки прості, протилежні або чергові, 5(-3)-жильні, цілі, рідко зубчасті. Квіти дрібні, одностатеві, рідко двостатеві, радіально симетричні, з приквітками, жіночі квіти часто з ніжкою й більші, ніж чоловічі. Чашолистків 4(-6), дворядні, перекриваються. Пелюстки відсутні. Тичинок стільки ж як чашолистків; пиляки великі. Плоди — коробочка або м'ясистий кісточковий плід^[4].

Поширення

Рослини поширені в тропічних та помірних регіонах, але відсутні в Полінезії, Австралії та Сході Південної Америки^[4].

В Україні зростають самшит вічнозелений (Buxus sempervirens) — широко культивований декоративний вид. Він росте в садах в парках — майже на всій території, частіше в Криму. Вид самшит балеарський (В. balearica) у Криму трапляється від Севастополя до Судака^[1].

Використання

Родина має помірну економічну цінність. Види Buxus дають декоративну, а також тверду, дрібнозернисту деревину. Pachysandra terminalis і P. procumbens використовуються в садівництві для покриття ґрунту. Види Sarcococca вирощують за їхні маленькі зимові інтенсивно ароматичні квіти. Деревина Styloceras використовується для столярних виробів. Бруньки й варене листя Sarcococca saligna застосовуються в Пакистані для лікування болю або набряклих суглобів.

Джерела

1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 143. (рос.)(укр.)
2. Інститут мовознавства АН УРСР. Словник української мови в 11 томах. — Київ : Наукова думка, 1978. — Т. 9. — С. 51.
3. Buxaceae // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
4. Flora of Pakistan. Процитовано 05.04.2018.