Дводомні рослини — рослини, які мають одностатеві квітки; рослини, в яких одностатеві чоловічі (тичинкові) і жіночі (маточкові) квітки (або чоловічі і жіночі статеві органи в неквіткових рослин) розташовані на різних особинах.
Запилення відбувається тільки перехресним способом.[1] У верби, наприклад, плоди зав'язуються лише тоді, коли пилок з чоловічих квіток, що розміщені на одних деревах, буде перенесений на жіночі квітки інших дерев.[1] Велику роль у цьому відіграють бджоли.[1] Дводомність — це пристосування до перехресного запилення. Попри це для дводомних рослин імовірність самозапилення повністю зникає. Недоліком такого пристосування є те, що половина популяції в цьому випадку не дає насіння.
У рослинному світі станом на 1966 рік таких рослин налічували небагато: 4-6 %[1].
До дводомних належать такі рослини: верба, кропива дводомна, лавр, обліпиха, омела, осика, спаржа, тополя, коноплі, шовковиця, шпинат, щавель, деякі види суниць[1].
Дводомність у різних рослин
У мохоподібних (мохи, печіночники і антоцеротовидні) гаметофіти є повністю незалежними рослинами і виробляють спори лише одного типу (ізоспори)[2]. Насінні є різноспоровими рослинами, виробляючи спори двох різних розмірів (гетероспори)[3]. Гаметофіти насінних залежні від спорофіту і розвиваються всередині спор. У покритонасінних чоловічі гаметофіти розвивається в пилкових зернах, вироблених тичинками спорофіта, а жіночі гаметофіти розвиваються в насінних зачатках, вироблених жіночими плодолистками[4].
Близько 65 % видів голонасінних є дводомними[5], але майже всі хвойні є однодомними[6]. У голонасінних дводомність і однодомність сильно корелюють зі способом розповсюдження пилку, однодомні види є здебільшого вітрозапильними, а дводомні є тваринозапильними[7].
Близько 6 % видів покритонасінних повністю дводомні і 7 % родів покритонасінних містять хоча б 1 дводомний вид[8]. Дводомність є більш поширеною в деревних рослин[9] і гетеротрофних видів[10]. У більшості дводомних рослин, утворення чоловічих чи жіночих гаметофітів визначається генетично, але в деяких випадках може визначатися навколишнів середовищем, як у видів Arisaema[11].
Певні водорості є дводомними[прояснити: ком.][12]. Дводомність поширена в бурих водоростей і, можливо, бурі водорості пішли саме від дводомних предків[13].
Еволюція дводомності
У рослин дводомні види зазвичай еволюціонують або від гермафродитних видів, або від однодомних видів з раніше неперевіреною гіпотезою, яка стверджує, що це відбувається для того, щоб уникнути інбридингу[14]. Проте було показано, що дводомність пов'язана зі збільшенням генетичного різноманіття та більшим захистом від шкідливих мутацій[15]. Незалежно від еволюційного шляху, проміжні стани повинні мати переваги у пристосуванні, щоби ці стани могли закріпитися[16].
Дводомність розвивається внаслідок чоловічого або жіночого безпліддя[17], хоча малоймовірно, що мутації, які призвели до чоловічого або жіночого безпліддя, відбувалися одночасно[18]. У покритонасінних одностатеві квітки розвиваються з двостатевих[19]. Дводомність зустрічається майже у половини родин рослин, але лише у меншості родів, що свідчить про те, що її еволюція відбулася недавно[20]. У 160 родин, які мають дводомні види, дводомність, як вважають, розвивалася більш ніж 100 разів[21].
Родина Caricaceae, імовірно, еволюціонувала від рослин, які були дводомними[22].
Від гермафродитизму
Дводомність зазвичай еволюціонує від гермафродитизму через гінодієцію, але також можн еволюціонувати через андродієцію[23], через дистилію[24] або через гетеростилію[15]. У Айстрових дводомність могла еволюціонувати з гермафродитизму незалежно від 5 до 9 разів. Зворотний перехід, від дводомності назад до гермафродитизму, був також спостережений у айстрових і мохоподібних з частотою, приблизно вдвічі меншою, ніж для переходу від гермафродитизму до дводомності[25].
У Смілок, оскільки в них немає однодомності, припускають, що дводомність розвивалася через гінодієцію[26].
Від однодомності
Дводомні рослини можуть еволюціонувати від однодомних предків, які мають квіти, що містять функціональні як тичинки, так і плодолистики[27]. Деякі автори стверджують, що однодомність і дводомність пов'язані між собою[28].
У роді Стрілиці, так як у них є розподіл систем статей, було припущено, що дводомність розвинулась від однодомності[29] через гінодієцію в основному завдяки мутаціям, які призвели до чоловічого безпліддя[30]. Однак, оскільки стан рослин-предків невідомий, потрібно більше досліджень, щоби прояснити еволюцію дводомності з однодомності[30].
Примітки
Джерела
Див. також
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
