Avicennia marina

Avicennia marina,відомий як сірий мангр або білий мангр, — це вид мангрових дерев з родини рослин Акантові. Зустрічається в припливних зонах.

? Avicennia marina
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) — Судинні (Tracheophyta) — Насінні (Spermatophyta) — Покритонасінні (Magnoliophyta) — Евдикоти Підклас: Айстериди Порядок: Губоцвіті (Lamiales) Родина: Акантові (Acanthaceae) Рід: Avicennia Вид: Білий мангр
Біноміальна назва
Avicennia marina (Forssk.) Vierh.
Синоніми
* Avicennia alba Blume Avicennia intermedia Griff. Avicennia mindanaensis Elmer Avicennia sphaerocarpa Stapf ex Ridl. Avicennia spicata Kuntze Sceura marina Forssk.
Посилання
Вікісховище: Avicennia marina EOL: 483341 IPNI: 861130-1 ITIS: 506840 МСОП: 178828 NCBI: 82927

Назва

На мові маорі називається манава.

Поширення

Він поширений уздовж східного узбережжя Африки, південно західної, південної та південно-східної Азії та Австралії. Це одна з небагатьох мангрових заростей, що зустрічаються в посушливих районах прибережного Аравійського півострова, в основному в середовищі себкха в Об'єднаних Арабських Еміратах,^[1] Катарі,^[2] Бахрейні,^[3] Омані,^[4], а також в подібні місця по обидва боки Червоного моря (в Ємені,^[5] Саудівській Аравії, Єгипті, Еритреї,^[6] і Судані),^[7] і Катарі^[8] а також на півдні Ірану^[9] вздовж узбережжя Перської затоки. Це характерний вид екорегіону мангрових заростей Південної Африки і є одним із трьох видів, що присутні в найпівденніших мангрових заростях Африки, в лимані річки Нагун в Південній Африці при 32 ° 56 'пд.^[10][11] Вид також зустрічається в Сомалі.^[12]

Близько 2700 кв. кілометрів мангрових лісів є в Червоному морі.

Опис

Невелике дерево. Коріння, схоже на олівці, забирає повітря над поверхнею води. Квіти маленькі жовті. Плід у формі серця з крапкою при основі.

Зарості цієї рослини створюють екосистему, в якій проживає багато видів тварин. Тут підростають мальки риб, щоживуть у коралових рифах.

Галерея

• 
  Зарості
• 
  Виділяється сіль з нижньої сторони листка Avicennia marina var. resinifera
• 
  Квітка
• 
  плоди Avicennia marina var. resinifera

Примітки

1. Mangrove_Fisheries. Архів оригіналу за 25 січня 2009.
2. Mangrove Conservation Programme (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2021.
3. Critical Habitats Assessment (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2021.
4. Mangrove_Arabian Wildlife. Архів оригіналу за 17 квітня 2010.
5. Mangrove_World Resource Institute (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 листопада 2008.
6. Avicennia marina (Forssk.) Vierh._PROTA. Архів оригіналу за 27 березня 2013.
7. FAO Corporate Document Repository_Sudan. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2021.
8. Norton, John; Majid, Sara Abdul; Allan, Debbie; Al Safran, Mohammed; Böer, Benno; Richer, Renee (2009). An Illustrated Checklist of the Flora of Qatar (PDF). Browndown Publications, Gosport, UK. ISBN 978-0-9563961-0-5. Архів оригіналу (PDF) за 16 квітня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.
9. Harra Protected Area. UNESCO » Culture » World Heritage Centre » The List » Global Strategy » Tentative Lists. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
10. Naidoo, Gonasageran (2016).
11. B., van Wyk; P., van Wyk (1997). Field Guide to trees of South Africa. Struik, Cape Town. ISBN 9781868259229.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
12. Spalding, Mark; Kainuma, Mami; Collins, Lorna (2010). World atlas of mangroves. London: Earthscan. ISBN 978-1849776608.

Джерела

• Ewald Lieske, Robert F. Myers Coral reef guide: Red sea // Collins, 2004 - 384 c. - C.365