Апатозавр (Apatosaurus, букв. «оманливий ящір») — рід травоїдних завроподних динозаврів, що мешкали в Північній Америці в пізньому Юрському періоді. Апатозавр жив приблизно 152—145 млн років тому, наприкінці кімеріджського — на початку титонського віку, і зараз відомий за скам'янілостями у формації Моррісона на території сучасних штатів Колорадо, Оклахома, Нью-Мексико, Вайомінг і Юта в Сполучених Штатах. Апатозавр мав середню довжину 21—23 м і середню масу 16,4—22,4 т[3]. Кілька зразків вказують на максимальну довжину на 11—30 % більшу за середню і масу приблизно 33 т.
Апатозавр | |
---|---|
Реконструкція скелета | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Архозаври (Archosauria) |
Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
Підряд: | †Sauropodomorpha |
Клада: | †Завроподи (Sauropoda) |
Родина: | †Диплодокові (Diplodocidae) |
Підродина: | †Apatosaurinae |
Рід: | †Апатозавр (Apatosaurus) Marsh, 1877 |
Типовий вид | |
† Apatosaurus ajax Marsh, 1877 | |
Інші види | |
| |
Синоніми | |
Вікісховище: Apatosaurus |
Шийні хребці апатозавра менш витягнуті й більш міцні, ніж у диплодока, а кістки ніг набагато товстіші, попри довжину, що свідчить про те, що апатозавр був більш міцною твариною[4]. Щелепи вистелені долотоподібними зубами, пристосованими до травоїдної дієти[4]. Звір тримав хвіст над землею під час звичайного пересування. Апатозавр мав по одному кігтю на кожній передній кінцівці й по три на кожній задній. Щоб полегшити вагу хребців, апатозавр мав повітряні мішки, які робили його кістки зсередини повними отворів[5]. Як і в інших диплодоків, хвіст апатозавра міг використовуватися як батіг для створення гучних звуків[6], або, як було припущено у дослідженні 2020 р., як орган чуття[7].
Отніел Чарльз Марш описав і назвав перший відомий вид, Apatosaurus ajax, у 1877 році[8], а другий вид, A. louisae, був відкритий і названий Вільямом Голландом у 1916 році[9]. Апатозавр — рід родини диплодоків (Diplodocidae). Це один з базальних родів, примітивнішими за нього є лише амфіцелії та, можливо, новий, безіменний рід. Оскільки він існував у Північній Америці наприкінці Юрського періоду, апатозавр міг співіснувати поряд з такими динозаврами, як алозаври, камаразаври, диплодоки й стегозаври.
Історія відкриття
Перші скам'янілості апатозавра були знайдені Артуром Лейксом, місцевим шахтарем, та його другом Генрі Беквітом навесні 1877 року в Моррісоні, містечку у східному передгір'ї Скелястих гір в окрузі Джефферсон, штат Колорадо. Артур Лейкс написав Отніелу Чарльзу Маршу, професору палеонтології Єльського університету, та Едварду Дрінкеру Копу, палеонтологу з Філадельфії, про своє відкриття, поки врешті-решт не зібрав кілька скам'янілостей і не надіслав їх обом палеонтологам.
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.