Апатозавр

Апатозавр (Apatosaurus, букв. «оманливий ящір») — рід травоїдних завроподних динозаврів, що мешкали в Північній Америці в пізньому Юрському періоді. Апатозавр жив приблизно 152—145 млн років тому, наприкінці кімеріджського — на початку титонського віку, і зараз відомий за скам'янілостями у формації Моррісона на території сучасних штатів Колорадо, Оклахома, Нью-Мексико, Вайомінг і Юта в Сполучених Штатах. Апатозавр мав середню довжину 21—23 м і середню масу 16,4—22,4 т^[3]. Кілька зразків вказують на максимальну довжину на 11—30 % більшу за середню і масу приблизно 33 т.

Апатозавр Період існування: пізня юра (кімеридж—титон), 152–145 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Реконструкція скелета
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia)
Підряд:	†Sauropodomorpha
Клада:	†Завроподи (Sauropoda)
Родина:	†Диплодокові (Diplodocidae)
Підродина:	†Apatosaurinae
Рід:	†Апатозавр (Apatosaurus) Marsh, 1877
Типовий вид
† Apatosaurus ajax Marsh, 1877
Інші види
†A. louisae Holland, 1916
Синоніми
?Atlantosaurus montanus Marsh, 1877 [1][2]
Вікісховище: Apatosaurus

Шийні хребці апатозавра менш витягнуті й більш міцні, ніж у диплодока, а кістки ніг набагато товстіші, попри довжину, що свідчить про те, що апатозавр був більш міцною твариною^[4]. Щелепи вистелені долотоподібними зубами, пристосованими до травоїдної дієти^[4]. Звір тримав хвіст над землею під час звичайного пересування. Апатозавр мав по одному кігтю на кожній передній кінцівці й по три на кожній задній. Щоб полегшити вагу хребців, апатозавр мав повітряні мішки, які робили його кістки зсередини повними отворів^[5]. Як і в інших диплодоків, хвіст апатозавра міг використовуватися як батіг для створення гучних звуків^[6], або, як було припущено у дослідженні 2020 р., як орган чуття^[7].

Отніел Чарльз Марш описав і назвав перший відомий вид, Apatosaurus ajax, у 1877 році^[8], а другий вид, A. louisae, був відкритий і названий Вільямом Голландом у 1916 році^[9]. Апатозавр — рід родини диплодоків (Diplodocidae). Це один з базальних родів, примітивнішими за нього є лише амфіцелії та, можливо, новий, безіменний рід. Оскільки він існував у Північній Америці наприкінці Юрського періоду, апатозавр міг співіснувати поряд з такими динозаврами, як алозаври, камаразаври, диплодоки й стегозаври.

Історія відкриття

Перші скам'янілості апатозавра були знайдені Артуром Лейксом, місцевим шахтарем, та його другом Генрі Беквітом навесні 1877 року в Моррісоні, містечку у східному передгір'ї Скелястих гір в окрузі Джефферсон, штат Колорадо. Артур Лейкс написав Отніелу Чарльзу Маршу, професору палеонтології Єльського університету, та Едварду Дрінкеру Копу, палеонтологу з Філадельфії, про своє відкриття, поки врешті-решт не зібрав кілька скам'янілостей і не надіслав їх обом палеонтологам.

Примітки

1. Taylor, M.P. (2010). "Sauropod dinosaur research: a historical review." Pp. 361-386 in Moody, R.T.J., Buffetaut, E., Naish, D. and Martill, D.E. (eds.), Dinosaurs and Other Extinct Saurians: A Historical Perspective. London: The Geological Society, Special Publication No. 34.
2. Berman, D.S. and McIntosh, J. S. (1978). "Skull and relationships of the Upper Jurassic sauropod Apatosaurus (Reptilia, Saurischia)." Bulletin of the Carnegie Museum, 8: 1–35.
3. Paul, Gregory S. (2011). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англійською) . Princeton University Press. с. 320. doi:10.1515/9781400836154. ISBN 978-0-691-13720-9.
4. Fastovsky, David E.; Weishampel, David B. (2009). Dinosaurs: a concise natural history. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-88996-4.
5. Wedel, Mathew J. (2003-06). Vertebral pneumaticity, air sacs, and the physiology of sauropod dinosaurs. Paleobiology (англ.). Т. 29, № 2. с. 243—255. doi:10.1666/0094-8373(2003)029<0243:VPASAT>2.0.CO;2. ISSN 0094-8373. Процитовано 19 жовтня 2023.
6. Gilmore, Charles W. (1 лютого 1936). Osteology of Apatosaurus with special reference to specimens in the Carnegie Museum. Memoirs of the Carnegie Museum. Т. 11, № 4. с. 175—300. doi:10.5962/p.234849. ISSN 0885-4645. Процитовано 19 жовтня 2023.
7. Baron, Matthew G. (3 жовтня 2021). Tactile tails: a new hypothesis for the function of the elongate tails of diplodocid sauropods. Historical Biology (англ.). Т. 33, № 10. с. 2057—2066. doi:10.1080/08912963.2020.1769092. ISSN 0891-2963. Процитовано 19 жовтня 2023.
8. Marsh, O. C. (1 грудня 1877). Notice of new dinosaurian reptiles from the Jurassic formation. American Journal of Science (англ.). Т. s3-14, № 84. с. 514—516. doi:10.2475/ajs.s3-14.84.514. ISSN 0002-9599. Процитовано 19 жовтня 2023.
9. Carpenter, Kenneth; Hirsch, Karl F.; Horner, John R., ред. (1996). Dinosaur eggs and babies (вид. 1. paperback ed). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-56723-7.

Посилання

• Apatosaurus ajax. Dr. Scott Hartman's skeletal drawing.com (англійською) . 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
• Batuman, Elif (7 квітня 2015). Brontosaurus Rising. the New Yorker (англійською) . Процитовано 19 жовтня 2023.
• Krystek, Lee (2002). Whatever Happened to the Brontosaurus?. unmuseum.org (англійською) . Процитовано 19 жовтня 2023.
• Why is "Brontosaurus now called Apatosaurus?. miketaylor.org.uk (англійською) . 28 червня 2004. Процитовано 19 жовтня 2023.