вид ссавців З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Alpiscaptulus medogensis — вид ссавців родини кротових; єдиний вид у свому роді. Ендеміком Тибету, де живе лише в околицях Намче-Барва в окрузі Медог[1].
| Alpiscaptulus medogensis | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Кротові (Talpidae) |
| Підродина: | Scalopinae |
| Триба: | Scalopini |
| Рід: | Alpiscaptulus Chen et al., 2021 |
| Вид: | A. medogensis |
| Біноміальна назва | |
| Alpiscaptulus medogensis Chen et al., 2021 | |
 | |
| Ареал | |
Філогенетичні та викопні дані вказують на те, що кроти Scalopini еволюціонували в Євразії та мігрували до Північної Америки протягом неогену; проте кроти Alpiscaptulus medogensis і Scapanulus oweni не є реліктовими євразійськими кротами-скалопінами, а є нащадками північноамериканських кротів, які мігрували назад до Євразії[2].
Філогенетичні дані підтверджують, що кроти Ганьсу і Медог були найближчими живими родичами один одного і розходилися в середньому пізньому міоцені, приблизно 11.59 мільйонів років тому. Вважається, що швидке підняття Тибетського нагір’я і подальша зміна клімату призвели до розбіжності двох родів. Їх середовище проживання могло служити притулком під час періодів зледеніння, дозволяючи їм зберігатися, поки більшість інших євразійських скалопінів вимерли[2].
Цей вид відомий лише зі схилів Намча Барва, найвищої вершини східних Гімалаїв і 27-ї найвищої гори на Землі, де два екземпляри були зібрані з нір на висоті 2400 метрів (у чагарнику Quercus з рясним трав'яним покривом) і 3700 метрів над рівнем моря (у вересовому лісі зі змішаними бамбуковими лісами)[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.