88 Тісба

88 Тісба — астероїд головного поясу, відкритий 15 червня 1866 року американським астрономом Христіаном Г. Ф. Петерсом у Клінтоні, США. Тісба і Пірам — легендарна вавилонська закохана пара, історія якої схожа на історію шекспірівських нещасних закоханих^[2].

88 Тісба

Відкриття
Відкривач	Христіан Генріх Фрідрих Петерс
Місце відкриття	Клінтон
Дата відкриття	15 червня 1866
Позначення
Позначення	88 Thisbe
Названа на честь	Тісба
Тимчасові позначення	A903 PA, A906 BL
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	2,768074412011 а. о.
Перигелій	2,313193909864 а. о.
Афелій	3,222954914159 а. о.
Ексцентриситет	0,164331023824
Орбітальний період	1682,151348168 д
Середня орбітальна швидкість	0,214011658577 °/д
Середня аномалія	24,17586786947°
Нахил орбіти	5,214565609729°
Довгота висхідного вузла	276,6827172058°
Фізичні характеристики
Розміри	232 км
Маса	1,05× 1019 кг 1,5× 1019 кг
Середня густина	2,70±0,50 г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,0561 м/с²
Друга космічна швидкість	0,1061 км/с
Період обертання	6,042 год
Температура	~167 K
Спектральний тип	CF (Толен) B (SMASS)
88 Тісба у Вікісховищі

Тісба — один із найбільших астероїдів головного поясу. У 1978 році в ході досліджень у Туринській обсерваторії був визначений діаметр Тісби — близько 210 км^[3]. Проте в 1981 році, спостерігаючи з дванадцяти місць за покриттям зірки SAO 187124 Тісбою, вчені з'ясували, що діаметр астероїда на 10% більше, ніж зазначено в попередніх дослідженнях, і становить близько 232 км^[4].

У 2001 році на підставі гравітаційного впливу астероїда 7 Ірида на Тісбу була визначено масу і густину останньої^[5].

Астероїд має темну вуглецеву поверхню. За класифікацією Tholen, астероїд належить до спектрального типу CF, а за класифікацією SMASSII — до класу B.

Астероїд не перетинає орбіту Землі, і обертається навколо Сонця за 4,60 юліанського року.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,313.