10 Minute Warning
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
10 Minute Warning — американський рок-гурт, що існував з 1983 по 1984 роки в Сіетлі.
Гурт 10 Minutes Warning був утворений в 1983 році музикантами двох інших сіетлських колективів. Спочатку учасники хардкор-панк-гурту The Fartz просто хотіли змінити назву, але невдовзі від The Fartz залишились лише Пол Солджер (гітара) та Блейн Кук (вокал). Вони зібрались разом з Даффом Маккаганом (гітара) та Ґреґом Ґілмором (барабани), музикантами іншого андеграундного гурту The Living, додали бас-гітариста Девіда Гаррігеса, та створили новий колектив. За декілька місяців Блейна змінив Стів Вервольф[1].
Спочатку 10 Minutes Warning дотримувались панк-роківської естетики, гравши агресивну музику з щільними гітарними рифами. Стиль нового вокаліста вплинув на музику гурту, вона стала більш похмурою та психоделічною. З одного боку, у творчості 10 Minutes Warning відчувався вплив панк-року, The Stooges, The MC5, а з іншого, чимось схожий на Джима Моррісона харизматичний співак змушував порівнювати гурт із The Doors та Velvet Underground. Коли 10 Minutes Warning грали на розігріві у Black Flag в 1983 році, Генрі Роллінз назвав їх «панк-роківським Hawkwind»[1].
Колектив суттєво вплинув на тогочасну сіетлську музичну сцену, ставши «чашкою Петрі сіетлських талантів»[2]. Гітарист Green River, Mother Love Bone та Pearl Jam Стоун Ґоссард казав, що «якби не було 10MW, я б сьогодні не грав на гітарі»[2]. Джеф Амент підтверджував, що Ґоссард захоплювався грою Пола Солджера і деякі пісні Green River містили трохи змінені партії 10 Minute Warning. Зокрема, Солджер вважається одним з авторів пісні «Rehab Doll», що вийшла на однойменній платівці Green River[1].
В кінці 1983 року Дафф Маккаган та Девід Гаррігес залишили гурт. В січні 1984 року новим бас-гітаристом став Деніел Гаус. Навесні та влітку музиканти працювали над матеріалом для нового альбому, проте в вересні гурт розвалився. За словами Гауса, через надмірне вживання наркотиків виступи та репетиції виходили з-під контролю, тому кінець гурту був лише справою часу[1].
Подальша доля колишніх музикантів 10 Minutes Warning склалась по-різному. Найбільш відомим став Дафф Маккаґан, який вирушив до Лос-Анджелеса і за декілька років став бас-гітаристом всесвітньо відомого рок-гурту Guns N' Roses. Ґреґ Ґілмор також переїхав до Лос-Анджелесу і мав можливість приєднатись до «ганзів», але згодом повернувся до Сіетлу[3]. Блейн Кук заснував The Accused. Пол Солджер продовжив грати в гурті Meddaphysical. Девід Гарригес переїхав до Індії, після чого викладав йогу[2]. Стів Вервольф вмер у 2008 році після передозування наркотиків[4]. Деніел Хаус грав у гурті Skin Yard, а на початку дев'яностих став власником лейблу C/Z Records[1][5].
В 1997 році Дафф Маккаган залишив Guns N' Roses і повернувся до Сіетлу. Він вирішив відновити 10 Minutes Warning та зміг зібрати Солджера, Гаррігеса та Гілмора з оригінального складу гурту. Новим вокалістом став Крістофер Блю. В 1998 році на лейблі Sub Pop вийшов однойменний альбом 10 Minute Warning. Платівка була несхожою на звучання Guns N' Roses, яке могли б очікувати слухачі, знайомі лише з цією частиною творчості Маккагана. Замість цього, вона стала поверненням до «сирого» ґранджового звучання, притаманного сіетлським рок-гуртам другої половини вісімдесятих, таким як Green River та Soundgarden[6][7].
У 2020 році сіетлський продюсер Джек Ендіно долучився до роботи над оригінальними плівками 10 Minutes Warning, записаними в 1984 році. Він звів десять пісень, що увійшли до альбому This Could be Heaven — The Lost 1984 Recordings, який став першим вініловим релізом на C/Z Records з початку 2000-х років. За словами Деніела Хауса, ці пісні можна вважати «відсутньою ланкою», що поєднала панк-рок та грандж та вплинула на вибух сіетлської сцени на початку дев'яностих[1].
- Пол Солджер — гітара
- Блейн Кук — вокал (1983)
- Дафф Маккаґан — гітара (1983, 1997)
- Ґреґ Ґілмор — барабани
- Девід Гаррігес — бас-гітара (1983, 1997)
- Стів Вервольф — вокал (1983—1984)
- Деніел Хаус — бас-гітара (1984)
- Крістофер Блю — вокал (1997)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
