10370 Гілонома

10370 Гілонома (англ. 10370 Hylonome)  — одне з небесних тіл, відомих як Кентаври.

10370 Гілонома
1995 DW2

Дані про відкриття
Дата відкриття	27 лютня 1995 року
Відкривач(і)	Джон Джевет і Джайн Лу (Обсерваторія Мауна-Кеа)
Планета	Кентаври
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	125,132 а.о. км
Перицентр	18,9152 а.о. км
Апоцентр	31,3488 а.о. км
Орбітальний період	46019,2 дня (126 р.) діб
Ексцентриситет орбіти	0,247367
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	70 ± 20 км км
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
10370 Гілонома у Вікісховищі

Відкриття

Відкритий у 8 квітні 2002 року Джоном Ч. Джеветом (англ. John С. Jewitt) і Джайном Лью (англ. Jane Luu) в обсерваторії Мауна-Кеа, отримав назву 1995 DW2.

Отримав офіційну назву Гілонома — за іменем персонажа давньогрецької міфології - Гілономи (грец. Υλονομη) — один із кентаврів, дружина кентавра Кіллара (лат. Cyllarus).

Космічний телескоп Спітцер оцінював діаметр 10370 Гайлономе в 70 ± 20 км.

Орбіта

Орбіта Гайлономе нестабільна, збурена хвилюваннями газових планет. Гайлономе - "UN" о'бєкт, що означає, що планета 'Уран'("U") (англ. Uranus) стримує перицентр Гайлономе, а планета 'Нептун'("N") (англ. Neptune) - апоцентр Гайлономе. Період напіврозпаду становить 6,37 мільйонів років^[1].

Кеплерівські елементи орбіти^[2]:

• ексцентриситет e - 0,247367°
• нахил орбіти і - 4,144°
• довгота висхідного вузла (☊ або Ω) - 178,218°
• аргумент перицентра ω. - 18,9152°
• середня аномалія М - 38,378°

Примітки

1. Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 25 квітня 2009.
2. (10370) Hylonome. AstDyS. Italy: University of Pisa. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 20 грудня 2008.

Джерела

• "Discovery Circumstances: Numbered Minor Planets (10001)-(15000)". IAU: Minor Planet Center. Retrieved December 20, 2008. - (англ.)
• "(10370) Hylonome". AstDyS. Italy: University of Pisa. Retrieved December 20, 2008. - (англ.)
• John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007-02-20). "Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope". University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2008-07-27. - (англ.)
• "AstDyS (10370) Hylonome Ephemerides". Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Archived from the original on 2009-09-16. Retrieved 2009-09-13.- (англ.)
• Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics. Retrieved 2009-04-25. - (англ.)
• "Fifty clones of Centaur 10370 Hylonome all passing within ~85Gm of Uranus in 3478 Oct". Archived from the original on 2009-04-29. Retrieved 2009-04-25. (Solex 10). Accessed 2009-04-25. - (англ.)

Посилання

• List [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)