Loading AI tools
система контролю якості З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Керування якістю в межах компанії чи японська система тотального контролю якості (англ. Company Wide Quality Control, CWQC[1][2] або Japanese Total Quality Control, іноді — скорочено TQC[3][4]) система контролю якості, що виникла в Японії у 1960—70-х роках[5] із концепції загального контролю якості (англ. Total Quality Control – TQC) шляхом широкого залучення персоналу всіх рівнів до роботи в гуртках якості[6]. Система поширилася на всю японську економіку та стала однією зі складових японського економічного дива.
Ця система охоплює наступні елементи виробничої активності[джерело?]:
У системах якості, розроблених на початку XX ст., мали місце великі витрати виробництва. Чисельність контролерів у високотехнологічних галузях (таких як авіаційна промисловість) у 1920-і рр. досягала 30—40% персоналу[7].
Нові підходи до підвищення якості та скорочення витрат запропонував А. Фейгенбаум у своїх працях наприкінці 1950-х років[8]. Його ідея полягала в тому, що для повнішого задоволення споживачів слід не просто контролювати те, що випускається, а впроваджувати якість як на ранніх стадіях створення продукту (вивчення специфікацій замовників, конструкторська розробка, контроль деталей і вузлів, які надходять, організація виробництва), так і після продажу (доставка й монтаж виробів, взаємодія із сервісними службами). Концептуально завершену працю він опублікував 1961 року під назвою «Total Quality Control: Engineering and Management»[9].
Стало зрозуміло, що висока якість продукції має бути завданням кожного працівника підприємства, а не лише контролера. Таким чином відповідальність за якість повертається безпосередньо тому, хто створює продукцію, а разом із тим робітник отримує відчуття гордості за свою працю. Усунення зайвого контролю з боку інспектора — головне досягнення в революції якості, яка супроводжувалася зменшенням кількості контролерів у десятки разів, дефектності — у тисячі й десятки тисяч разів та втрат від низької якості — у десятки разів.
Для TQC характерним є зсув акценту з матеріального на моральне стимулювання. Рядові робітники не розглядаються як механічні виконавці, а є членами команди. Головними мотивами успішної роботи працівника стали визнання його досягнень колегами і керівництвом, турбота підприємства про майбутнє працівника.[7]
В Японії ідеї TQC зустріли із захватом і завдяки професору Каору Ішікаві (який був прихильником залучення до процесу поліпшення якості всіх співробітників підприємства) вони отримали подальший розвиток. Система TQC розвивалася на основі широкого залучення персоналу до роботи в групах якості[1].
Успішне оволодіння принципами TQC призвело підвищення якості продукції в післявоєнній Японії та як фактор конкурентоспроможності стало однією з причин «японського економічного дива»[7].
У самій Японії систему тривалий час називали TQSC, де S означало «статистична» (англ. Statistical)[1]. Однак врешті-решт японський підхід отримав назву «Керування якістю в межах компанії» (англ. Company Wide Quality Control, CWQC)[1][6].
У подальшому ця реалізація системи TQC стала підґрунтям для системи загального управління якістю (TQM)[1].
Головні риси системи контролю якості в Японії[10][1]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.