Ян Жолкевський

Ян Жолкевський гербу Любич (пол. Jan Żółkiewski; пом. 1623 / 1633) — галицький шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої.

Ян Жолкевський
пол. Jan Żółkiewski
Народився	1591[1]
Помер	26 квітня 1623(1623-04-26)  Жовква, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання	Костел Святого Лаврентія
Країна	Річ Посполита
Національність	русини
Діяльність	військовослужбовець, урядник
Учасник	Цецорська битва 1620
Посада	Яворівський старостаd, грубешівський старостаd і калуський старостаd
Рід	Жолкевські
Батько	Станіслав Жолкевський
Мати	Реґіна Жолкевськаd
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жолкевський.

Житєпис

Син Станіслава Жолкевського та його дружини Реґіни з Гербуртів.

17 травня 1615 року розбив конфедератів Карвацького разом із майбутнім коронним гетьманом Станіславом Конецпольським під Рогатином (тодішній гетьман довірив акцію проти колишніх конфедератів).^[2]
Разом із батьком брав участь у битві під Цецорою, коли був важко поранений (став калікою на одну ногу) і потрапив до турецького полону разом з родичем — теребовельським старостою Олександром Балабаном, який вирушив сам додому за грішми для викупу (10 000 злотих)^[3], а повернувся через 1 рік.^[4] Себастьян Кужанський (пол. Kurzański^[5] гербу Одровонж 1621 року перебував на Волощині у справі його звільнення^[6]), 1623^[4] / 1633 р. був послом сейму у Варшаві, захворів.

Його улюбленцем був засновник Копайгороду Лукаш М'ясковський.^[7]

Уряди (посади): староста калуський, грубешівський, яворівський.

Помер 1623^[4] або 1633 року від хвороби (рак), був неодруженим, нащадків не мав. Був похований у костелі святого Лаврентія в Жовкві. За версією Шимона Окольского (також за даними Шимона Старовольського^[8]) існував його надгробок^[9], виготовлений і встановлений коштом сестри Софії Данилович з Жолкевських з епітафією:^[4]

Exoriare aliquis nostris ex ossibus ultor

.