Язлівчик

Язлі́вчик — село в Україні, у Бродівській міській громаді Золочівського району Львівської області. Язлівчик разом з селами Берлин, Конюшків, Лагодів та Мідне раніше були підпорядковані Язлівчицькій сільській раді^[5]. Населення становить 358 осіб (станом на 2024 рік)^[6].

село Язлівчик
Церква святого Михаїла Церква святого Михаїла
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Золочівський
Тер. громада	Бродівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46040010510097982
Основні дані
Засноване	1565
Населення	358
Площа	1,383 км²
Густота населення	282,72 осіб/км²
Поштовий індекс	80623[1]
Телефонний код	+380 3266[2]
Географічні дані
Географічні координати	50°7′3″ пн. ш. 25°7′46″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	223 м[3]
Відстань до обласного центру	113 км[4]
Відстань до районного центру	46 км[4]
Найближча залізнична станція	Броди
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	80600, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Броди, пл. Ринок, 20
Карта
Язлівчик
Язлівчик
Мапа
Язлівчик у Вікісховищі

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкала 391 особа^[7]. У 2024 році — 358 осіб^[6].

Мова

Згідно з даними всеукраїнського перепису населення 2001 року розподіл населення за рідною мовою був наступним:

Мовний склад населення с. Язлівчик[7]
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	389	99,48
російська	2	0,52

Географія

Село розташоване за 113 км від обласного центру, за 46 км від районного центру, за 5 км на північ від центру громади і на таку саму відстань від найближчої залізничної станції Броди.

Історія

У 1920-х-1930-х роках в селі діяв осередок руханково-пожарного товариства «Луг», яким керував Микола Войтович, згодом вояк УПА, керівник окружної боївки СБ — «Россоха». Одним з головних натхненників національного життя села був Петро Радкевич — інструктор товариства «Просвіта» на Брідщині.

Нині в селі діють початкова школа, ФАП, Народний дім.

Пам'ятки

Церква святого архангела Михаїла

Давня дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла була збудована на цьому місці ще у 1744 році. Під час першої світової війни її було знищено. У 1920-х роках віряни звели тимчасову каплицю святого Михайла, а у 1936 році на цьому місці збудовано мурований храм^[8]. Нині церква перебуває в користуванні релігійної громади Львівсько-Сокальської єпархії Православної церкви України парафії Святого Архістратига Михаїла.

Римо-католицька каплиця (костелик)

Каплиця збудована у 1936-1937 роках у стилі модерн на замовлення та коштом Павла Голіновського та інших вірян римо-католицької парафії Бродів, яка на той час об'єднувала близько двадцяти сіл Бродського повіту та за сприяння Курії будівництва каплиць та Народних домів, згідно з проєктом, виконаним Будівельним урядом Тернопільського Воєводства 7 березня 1933 року. Плани затверджені урядом Тернопільського Воєводства 29 квітня 1933 року. Згідно з матеріалами Архіву механічної документації у Варшаві, автором проєкту був інженер Стефан Зассовський^[9]. Храм являв собою однонавну зрубну дерев'яну споруду з двома відсіками біля вівтарної частини та двома відсіками з боку головного входу. Дерев'яний головний вівтар зроблений у формі порталу з колонами коринфського ордеру^[10], на нижній частині якого вирізблено прізвище фундатора Павла Голіновського та дату «1936» (пол. FUNDATOR PAWEŁ GOLINOWSKI I W R. 1936)^[9]. Після другої світової війни костелик не використовувався за призначенням — тут був сільмаг, з часом склад і врешті архів, що призвело до часткової руйнації споруди. В роки незалежності він стояв пусткою, а у 2002 році був пошкоджений — трактор, що працював поблизу, випадково зачепив нижню частину громовідводу, потягнув його разом з шатровою вежею та завалив її на землю. У 2007—2008 роках було проведено паспортизацію костелу, але до реєстру пам'яток його так і не було внесено^[10]. Тривалий час костел стояв пусткою та поступово руйнувався, й до 2009 року дійшов до повної руїни. Восени 2012 року костел був розібраний групою польських студентів на чолі з професором, завідувачкою кафедри екологічного дизайну Гданської політехніки Романою Цєльонтковською та перевезений до Львова^[11]. Влітку 2013 року, польські реставратори зібрали його на новому місці — у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького^[12], а на місці, де стояв костел мають намір збудувати капличку^[13]. Виконання всіх робіт профінансувало Міністерство культури Республіки Польща^[14]. На сьогодні ця римо-католицька каплиця, яку ще називають «костеликом», є одним з найяскравіших представників малочисельної нині групи дерев'яних костелів Львівщини першої половини XX століття. Він є унікальним зразком застосування стилю модерн до дерев'яної сакральної архітектури і не має аналогів на теренах України^[10].

Галерея

• 
  Римо-католицька каплиця (перенесена до Шевченківського гаю у Львові)
• 
  Пам'ятник радянським військовим (демонтований в рамках декомунізації)