Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олександр Олександрович Ягольник (нар. 30 серпня 1970, Чернівці) — український продюсер, композитор, публіцист-оглядач сфери культури і шоу-бізнесу, ведучий радіо- і телепрограм, поет, драматург[1].
Народився 30 серпня 1970 року у Чернівцях. У 12 років переїхав з батьками до Запоріжжя, де прожив два роки, навчався в одному класі з продюсером Владом Ряшиним. Згодом сім'я переїхала до Києва. У 1987-у закінчив школу і вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка[2].
У період з 1989 по 1994 роки вів музичну сторінку МК «638» в газеті «Комсомольське знам'я». Окрема музична газета «Весло», заснована Олександром, почала виходити із 1991 року[3].
З 1991 по 1993 роки разом із Костянтином Ягольником вів радіопрограми «Бліц» і «4М».
У 1990-х роках працював ведучим різноманітних телешоу, зокрема, в 1997—1998 — телепрограми «Пісня року» на телеканалі «1+1».
Завідував музичним відділом газети «Київські відомості».
Окрім журналістики активно пише пісні під власним ім'ям та під всевдонімом (напр. Олег Позанєв). Серед виконавців пісень Олександра Ягольника в різний час (1989—2015) були: Ірина Сказіна, К. Кіт, Олена Мозгова, Наталія Могилевська, Каріна Плай, Оля Юнакова, Наталя Валевська, Віталій Козловський, І. Кондратюк, Асія Ахат, В. Ткаченко, Nicholas W. Angel, групи «Іграшки», «Гавана», «Піна Колада», О. Мухіна, «REAL О» та інші.
Професійна футбольна ліга затвердила офіційний супровід своїх змагань музикою, написаною Олександром Ягольником.[4]
У 1991 році організував та провів рок-фестиваль «Весняні надії» (газета «Комсомольське знам'я» спільно з Вінницьким рок-клубом).
На Міжнародному фестивалі «Слов'янський базар» у Вітебську — прес-аташе української делегації.
Просуває ідею свторення повноцінних українських мюзиклів — є автором написаних семи музичних матеріалів майбутніх постановок[5].
Після демонтажу у липні 2016 р. погруддя радянському партизану Сидору Ковпаку на території київської школи № 111 Олександр Ягольник заявив, що «проклинає убогу обмеженість» тих, хто зніс бюст пам'ятника його дідові Ковпаку. Також він назвав причетних до декомунізації вандалами та дебілами, які не розуміють різниці між комунізмом та українською військовою славою. На його думку пам'ять про Ковпака житиме стільки, скільки існує військова стратегія та військові вищі навчальні заклади. Він також обіцяв, що рано чи пізно пам'ятник Ковпаку відновлять.[6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.