Юрій Дрогобич, також Магістр Георгій Дрогобич з Русі, також — Юрій Михайлович Донат, він же — Юрій Михайлович Котермак (лат. Georgius Drohobicz de Russia, пол. Jurij Drohobycz, італ. Giorgio da Leopoli); біл. 1450, Дрогобич, Руське воєводство, Королівство Польське — 4 лютого 1494, Краків, Королівство Польське) — руський науковець епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном та астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор Болонського університету медицини й вільних мистецтв, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Ягеллонського університету в Кракові[2][3]. Можливо, був одним із викладачів Миколи Коперника.
Юрій Дрогобич | |
---|---|
Ім'я при народженні | Юрій Михайлович Котермак |
Псевдо | Georgius Drohobicz |
Народився | 1450 Дрогобич, Руське воєводство, Королівство Польське |
Помер | 4 лютого 1494[1] Краків, Королівство Польське |
Поховання | Краків |
Країна | Королівство Польське |
Національність | українець |
Діяльність | ректор Болонського університету, професор Ягеллонського університету |
Alma mater | Болонський університет і Ягеллонський університет |
Вчителі | Girolamo Manfredid |
Знання мов | латина, церковнослов'янська, українська і руська |
Заклад | Ягеллонський університет і Болонський університет |
Титул | професор |
Конфесія | католик |
Батько | Михайло Донат-Котермак |
|
Юрій Дрогобич вважається першим серед східнослов'янських мислителів автором друкованого твору, виданого латиною, а також першим відомим доктором медицини, який отримав науковий ступінь в європейському університеті і походив з Русі.
Життя
Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.
Першу освіту отримав у священника церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.
Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)
У Болоньї в 1478—1479 і 1480—1482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.[4]
З 1481 до 1482 року був ректором Болонського університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі»[5][6] — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.
Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто[it], Реґіомонтан[7].
З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.
Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.
У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Гартманом Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.
Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи.
Помер у м. Кракові, де й був похований.
Праця
7 лютого 1483 року в Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXXIII Currentis), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину[4].
Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.
- Haisa Pessina Longo; presentazione di Fabio Roversi-Monaco[it].
- Bologna: Editrice Bologna, 1988. 69 p. : ill., facsims. ; 24 cm.
- Series: «Memorie e documenti dello Studio bolognese».
Вшанування пам'яті
- Топоніми
- Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Дрогобичі, Львові, Калуші, Краматорську, Смілі;
- меморіальна дошка Юрію Дрогобичу на фасаді Болонського університету (2011)[8].
- У місті Дрогобич, на батьківщині вченого
- пам'ятник авторства скульпторки Теодозії Бриж (за її авторства існує пам'ятник Юрію Дрогобичу й у Болоньї);
- Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича;
- дрогобицька школа № 16 імені Юрія Дрогобича (рішення президії Дрогобицької міської Ради народних депутатів першого демократичного скликання від 25 червня 1990 року);
- місцеве мандрівне радіо «Котермак»;
- масонська ложа «Юрій Котермак» № 7 у складі Великої Ложі України;
- кав'ярня «Котермак», яка діяла в місті в період 2014—2015 роках.
- Література
- історична повість «Юрій Дрогобич» Ярослава Ісаєвича (монографія 1972 року, друком повість вийшла 1994 року)[9];
- Юрію Дрогобичу присвячено першу книгу історичного роману «Безмежна доля» Володимира Мельникова (2014)[10][11].
- Різне
- поштова марка із зображенням Юрія Котермака-Дрогобича (випущена за Незалежної Україні);
- монета, присвячена Міжнародному року астрономії — із зображенням Юрія Котермака-Дрогобича на реверсі (2009)[12];
- Відзнака «500 років з дня виходу в світ першої книги українського автора» із барельєфом Юрія Дрогобича — пам'ятна медаль випущена на честь 500-ліття з дня виходу у світ «Прогностика…» Юрія Дрогобича;
- епізодів документально-історичного серіалу «У пошуках істини» — «Нострадамус із Дрогобича» (ефір від 4 квітня 2008)[13];
- 17-й курінь УПЮ носить ім'я Юрія Котермака (Дрогобича).
Див. також
- Острозька академія
- Відзнака «500 років з дня виходу в світ першої книги українського автора»
- Юрій Дрогобич (повість)
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.