Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юрате і Каститіс[1] (лит. Jūratė ir Kastytis) — одна з найвідоміших народних литовських казок. Вперше була записана в 1842 році Людвіком Адамом Юцевичем[2] та з тих пір неодноразово використовувалася в поемах, балеті і навіть рок-опері.[3].
Юрате Jūratė | |
---|---|
Морська богиня, русалка або ундина | |
Міфологія | литовська міфологія |
Значення імені | від лит. jūra — море |
Місцевість | Палац з бурштину на дні Балтійського моря |
Згадки | Литовська казка «Юрате і Каститіс» вперше записана в 1842 році Людвіком Юцевичем |
Пов'язані персонажі | рибалка Каститіс, громовержець Перкунас |
Атрибути | бурштин |
Частина від | литовська міфологія |
Ім'я Юрате походить від литовського слова jūra — море [4].
Сюжет варіюється в залежності від версій казки, але основний зміст схожий.
Богиня Юрате жила на дні Балтійського моря в бурштиновому палаці і стежила за морським порядком. Молодий рибалка Каститіс з села Швянтойи викликав гнів богині тим, що наловив занадто багато риби. Юрате піднялася з глибин в образі ундини ( морської діви), щоб покарати рибалку, але закохалася і забрала юнака до свого палацу. Вони щасливо жили, поки громовержець Перкунас не впізнав про кохання богині і простого смертного[2]. Перкунас розлютився і розбив бурштиновий палац на мільйони шматочків, а Юрате прикував до скелі на морському дні. Саме тому, за легендою, балтійський берег після шторму засівають бурштином[5].
За однією версією Юрате врятувала коханого від смерті під час шторму; за іншою — Каститіс загинув, і Юрате оплакує його донині: її сльози падають бурштином (чистим і прозорим, якою була любов Юрате і Каститіса), а ридання приймаються за завивання бурі[2].
Серед литовських казок можливо дві улюблені більше інших — це «Юрате і Каститіс» і «Егле – королева вужів». Вони сягають корінням в литовську міфологію і намагаються пояснити походження повсякденних речей.
У курортному місті Паланга з 1960 року стоїть фонтан, присвячений Юрате і Кастітіс (скульптура Н. Гайгалайте)[6][7]. Герб міста розроблявся з оглядкою на легенду: блакитне поле символізує Балтійське море, бурштинове намисто нагадує про давнє мистецтво, а срібна корона — морську богиню Юрате[8][9].
У Польщі існує морський курорт Юрата на ім'я легендарної богині.
Красива легенда надихала в різні часи на створення літературних та музичних творів. У 1920 році видатний литовський поет Майроніс написав баладу, оспівуючи закоханих[10]. Ілюстрації до цього твору Вацловаса Ратайкіса-Ратаса заслужили визнання на всесвітній виставці в Парижі (1937)[11]. У 1933 році на музику Груодіса було поставлено балет[10], в 1955 — опера і написаний спектакль. У 2002 році до 750-ї річниці в Клайпеди була поставлена рок-опера. Кінцівка опери сумна — замок зруйнований, а закохані розлучені[12].
У 1959 році литовська легенда з'явилася в СРСР у вигляді мультиплікаційного фільму «Бурштиновий замок»[13][14].
Поет Йосип Бродський згадує у своєму вірші «У Паланзі» (1967) Юрате і Кастітіс:
… Кінець сезону. Столики догори дном.
Радіють білки, шишками наситившись.
Хропе в буфеті російський агроном,
як свикшімся з бездоріжжям витязь.
Фонтан дзюрчить, і десь за вікном
милуються Юрате і Кастітіс …— Йосип Бродський, «В Паланзі» (фрагмент), 1967
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.