Remove ads
Володимир Іванович Щуровський (23 лютого 1890, Нижній Струтинь, Долинський повіт — 4 травня 1969, Дрезден) — лікар-інтерніст, громадський діяч, член Українського лікарського товариства, дійсний член НТШ.[1]
| Володимир Щуровський | |
|---|---|
 Хорунжий (файнріх) Сотник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 23 лютого 1890 с. Нижній Струтинь, Долинський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 4 травня 1969 (79 років) м. Дрезден, Німеччина |
| Громадянство |  ЗУНР |
| Alma Mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького |
| Військова служба | |
| Приналежність | ЗУНР |
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УСС УГА |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
| Командування | |
| Шеф санітарної частини 1-ї Бригади УСС | |
 Щуровський Володимир Іванович у Вікісховищі | |
Народився в сім'ї священика УГКЦ Івана Щуровського. Старший брат — Євген Щуровський (став військовиком, адвокатом, громадським та політичним діячем)[2].
Учасник установчих зборів товариства «Медична громада» (22 червня 1910 р.), заступник голови «Медичної громади» в другій каденції виділу. Медичну освіту здобув у Львівському Університеті (1914).
Хорунжий Легіону УСС, сотник-лікар УГА. Шеф санітарної бригади УСС, потім 1-ї Бригади УСС й УГА та стрілецького шпиталю у Львові (1916—1918). Особистий лікар Івана Франка (1916) у Стрілецькому шпиталі[3][4].
Під час боїв з поляками за Львів у листопаді 1918 р. Володимир командував спеціальним пересильним пунктом, який знаходився на залізничній станції «Личаків» (саме з цього пункту відсилали поранених і хворих січовиків у запілля).[5].
Згодом доцент Львівського Таємного Університету (1921—1925), шкільний та пластовий лікар і старший лікар Львівського загального шпиталю.
Засновник і відповідальний редактор літературно-мистецького журналу «Митуса» (Львів, 1922 р.). Приятель Пласту, лікар новацького табору в Підлютому, організованому ОЗО (1930 р.), відзначений пластовою Свастикою вдячности (1930 р.). Член надзірної ради видавництва «Червона калина».[4].
У 1920-их рр. директор стрілецького шпиталю у Винниках.[4].
У 1940 — 69 роках лікар державного шпиталю в Дрездені, де помер.
Remove ads
- «Зі записів лікаря Бригади УСС» (Календар «Червоної Калини» 1924);
- «Іван Франко серед Українських Січових Стрільців» (Календар «Червоної Калини» 1927 р.);
- «Українські січові стрільці на Запоріжжі» (Календар «Червоної Калини» 1929 р.);
- «Лікарі й медики у Визвольній війні» («Лікарський Вісник», 25-ліття Українського лікарського товариства і Медичної громади. Львів, 1935 р.);
- «Медична й санітарна служба УГА» («Укр. Гал. Армія. Матеріали до історії», т. І.— Вінніпеґ, 1958).
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads