Шовковична, 21

Житловий будинок працівників Ради народних комісарів УРСР — номенклатурна^[1] будівля з курдонером, спроєктована харківськими архітекторами на чолі із Сергієм Григор'євим. Розташований на Шовковичній вулиці, 21, що на Липках у Києві.

Шовковична, 21
50°26′33.222000100011″ пн. ш. 30°31′51.822000099998″ сх. д.
Тип	будівля
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Будівництво	1934 — 1935
Адреса	Шовковична вулиця

Один із характерних зразків житлової забудови 1930-х років. За визначенням дослідників, будівля має імпозантний архітектурний вигляд. Також відзначається об'ємно-просторовим рішенням^[2].

Будівництво і використання будівлі

Будинок із курдонером

Після перенесення в 1934 році столиці України з Харкова до Києва виникла нагальна потреба в забезпеченні республіканського партійного і радянського керівництва житлом. Тоді ж Інженерно-будівельний відділ керування справами Ради народних комісарів УСРР запланував зведення 5 будинків на 192 квартири для радянських високопосадовців, зокрема будинки № 16 і № 20/8 на Інститутській вулиці, будинок № 10 на Шовковичній, а також будинок № 5 на Терещенківській. Над проєктуванням працювала бригада харківських архітекторів на чолі із Сергієм Григор'євим (1896—1975)^[3].

Будівництво завершили 1935 року^[4].

Архітектура

Ліве крило

Цегляний, тинькований будинок стоїть на червоній лінії забудови. Складається із чотирьох секцій. Центральна частина шестиповерхова, решта — п'ятиповерхова. У будинку запроєктовані квартири з однією, двоми і трьома кімнати. Входи до секцій влаштовано з вулиці, а проїзди на подвір'я — по краях будинку.

Архітектор розмістив будинок на вузькій ділянці з відступом углиб центральної частини, створивши таким чином з боку вулиці курдонер^[4].

Будівля зведена у стилі перехідного періоду з рисами пізнього конструктивізму і радянського неокласицизму.

Чоловий фасад має ритмічну, триярусну композицію. Нижній ярус на рівні першого поверху оброблено неглибоким рустом. Другий ярус на рівні другого і третього поверхів бокових крил розкріповано лізенами. Центральна частина прикрашена пілястрами, ритм яких узгоджується з декоративною аркадою третього, аттикового, ярусу. Яруси розділені горизонтальними гуртами^[5].

Виразності будівлі долають портали, огорожі балконів, гурти, карнизи, а також поєднання двох відтінків сірого тиньку.

Композиція дворового фасаду також триярусна. Ярусність позначена горизонтальними гуртами^[2].

Примітки

1. Гід по київській забудові, 2014.
2. Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 2020.
3. Житлове будівництво РНК УСРР, 1934, с. 7.
4. Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 2019.
5. Звід пам'яток історії та культури України, 2011, с. 2019—2020.

Джерела

• Марія Гончаренко. Житловий будинок працівників Ради народних комісарів УРСР // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: С — Я / П. Тронько та ін. — К., 2011. — Т. 1 ч. 3. — С. 2019—2020.
• Житлове будівництво РНК УСРР // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3—4. — С. 7.
• Тарас Кайдан. Гід по київській забудові // Хмарочос. — 2014. — 16 жовтня.