Remove ads
український еволюційний біолог, академік Всеукраїнської академії наук, академік АН СРСР З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іва́н Іва́нович Шмальга́узен (11 (23) квітня 1884, Київ, Російська імперія — 7 жовтня 1963, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський еволюційний біолог, зоолог, морфолог, академік АН УРСР (з 1922), АН СРСР (з 1935) і Німецької академії наук (з 1960)[3]. Розробив теорію стабілізуючого добору і був однією з центральних фігур у створенні сучасної синтетичної теорії еволюції.
Іван Іванович Шмальгаузен | |
---|---|
Народився | 11 (23) квітня 1884 Київ, Російська імперія |
Помер | 7 жовтня 1963 (79 років) Москва, РРФСР, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Місце проживання | Київ[1] Москва[1] |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Діяльність | зоолог |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | еволюційна біологія, зоологія, морфологія |
Заклад | Інститут зоології АН УРСР, Київський університет, Московський університет, Інституту еволюційної морфології AH СРСР, Зоологічний інститут АН СРСР |
Вчене звання | академік АН УРСР і АН СРСР, професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Науковий керівник | О. М. Сєверцов |
Відомі учні | Б. І. Балінський, В. В. Брунст, П. О. Сітько, О. П. Маркевич, М. С. Гіляров |
Аспіранти, докторанти | Балінський Борис Іванович Кирпиченко Михайло Якович Гіляров Меркурій Сергійович |
Членство | НАНУ Російська академія наук[2] Леопольдина |
Відомий завдяки: | синтетична теорія еволюції, теорія стабілізуючого добору |
Батько | І. Ф. Шмальгаузен |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах |
Народився 11 (23) квітня 1884 в Києві. Син ботаніка І. Ф. Шмальгаузена. 1907 року закінчив Київський університет і працював у ньому до 1912 року під керівництвом О. М. Сєверцова. Протягом 1912—1918 років працював у Московському університеті. З 1918 року професор Воронезького університету.
З 1921 року професор Київського університету. 20 жовтня 1924 року спільне зібрання ВУАН затвердило І. І. Шмальгаузена на посаду директора Мікробіологічного інституту ім. Ф. Омельченка. У 1926—1929 роках був президентом Київського товариства природознавців. У 1930—1941 — директор Інституту зоології АН УРСР, одночасно з цим продовжував працювати на біологічному факультеті Київського університету.
У 1936—1948 — директор Інституту еволюційної морфології AH СРСР. У 1939—1948 роках завідувач кафедри дарвінізму Московського університету. З 1948 року працював у Зоологічному інституті АН СРСР.
Інститут зоології НАН України з 1981 року носить ім'я І. І. Шмальгаузена.
Учнями І. І. Шмальгаузена були відомі вчені-біологи М. С. Гіляров, О. П. Маркевич, Б. І. Балінський і П. О. Сітько.
Наукові праці Шмальгаузена присвячені питанню еволюційної морфології, експериментальної морфології, вивченню закономірностей росту, філогенії тварин тощо.
Основні з них:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.