Loading AI tools
австрійський композитор-модерніст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Арнольд Ше́нберг (нім. Arnold Schönberg; 13 вересня 1874, Відень — 13 липня 1951) — австрійський композитор, художник, педагог, музичний теоретик, диригент єврейського походження. Найбільший представник музичного експресіонізму, засновник Нової віденської школи, автор таких технік, як додекафонія і серійна техніка.
| Арнольд Шенберг | |
|---|---|
| Arnold Schönberg | |
 | |
| Арнольд Шенберг. Лос-Анджелес, 1948 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Арнольд Франц Вальтер Шенберг |
| Дата народження | 13 вересня 1874 |
| Місце народження | Леопольдштадт, Відень, Австрія |
| Дата смерті | 13 липня 1951 (76 років) |
| Місце смерті | Лос-Анджелес, Каліфорнія |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Роки активності | 1897—1951 |
| Громадянство | Австрія[1][2], США, Австро-Угорщина і Німеччина[2] |
| Професія | композитор, педагог, диригент, музикознавець |
| Вчителі | Александр фон Цемлінський |
| Відомі учні | Josef Ruferd, Альбан Берг, Віктор Ульман, Ганс Айслерd, Paul Piskd, Winfried Zilligd, Ернст Крженек, Джон Кейдж, Антон Веберн, Egon Welleszd, Едуард Штейерманн, Rudolf Kolischd, Nikos Skalkottasd, Lou Harrisond, Robert Gerhardd, Leon Kirchnerd, Erwin Steind, Sándor Jemnitzd, Norbert von Hannenheimd, Robert Ericksond, Vilma von Webenaud, Karl Rankld, Leonard Steind, Генріх Яловець, Earl Kimd, Edward Clarkd, René Leibowitzd, Natalia Pravosudovichd, Hans Swarowskyd і Dika Newlind |
| Інструменти | фортепіано |
| Мова | англійська |
| Жанр | експресіонізм, атональна музика, додекафонія |
| Magnum opus | Erwartungd, Просвітлена ніч і A Survivor from Warsawd |
| Членство | Нова віденська школа |
| Заклад | Прусська академія мистецтвd |
| Нагороди | Honorary Member of the International Society for Contemporary Musicd |
| Батько | Samuel Schönbergd[2] |
| У шлюбі з | Gertrud Schoenbergd[2] і Mathilde Zemlinskyd[2] |
| Діти | Gertrud Schönbergd[2], Georg Schönbergd, Nuria Schoenberg Nonod[2], Ronald Schoenbergd і Lawrence Schoenbergd |
| schoenberg.org | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Вважається одним з найвпливовіших композиторів початку XX-го століття.
Шенберг народився 13 вересня 1874 року у Відні в сім'ї небагатого купця єврейського походження. З 8 років починає вчитись гри на скрипці, згодом — на віолончелі; приблизно у той самий час робить перші спроби компонування[3][4]. У 15 років втратив батька. Композицію, музичну теорію та історію опановує здебільшого самостійно. Значний вплив на розвиток композитора мали уроки А. Цемлінського, хоч і тривали всього декілька місяців.
У 1895—1899 роках керував хором металургів у Штоккерау біля Відня, що давало доволі скромний заробіток. У 1901 одружується із Матильдою Цемлінською, і вони переїжджають до Берліна, де Шенберг працює диригентом у кабаре Ернеста Вольцогена. В цей період також певний час викладає в консерваторії Штерна. З 1903 викладає у школі Шварвальд у Відні. Серед його учнів — Антон фон Веберн, Альбан Берг, Ернст Кшенек, Стефанія Туркевич, Еґон Веллес і Ганс Ейслер. У 1904 році входить до щойно заснованого Товариства творчих артистів-музикантів, яке, щоправда, майже одразу розпалося. 1907 року Шенберг також починає малювати картини, які в певний момент були відомішими публіці, ніж його музика.
Влітку 1908 року дружина Шенберга Матильда залишила його, закохавшись в художника Ріхарда Герстля. Коли вона повернулася до чоловіка і дітей, Герстль покінчив життя самогубством. Це збіглося з переглядом музичної естетики Шенберга, і кардинальною зміною стилю. В 1911 випускає підручник гармонії (Harmonielehre), в якому узагальнив свої міркування про музику та педагогічний досвід.
З 1925 — професор композиції в Прусській академії мистецтв у Берліні, де працював до 1933 року. 1933 року з приходом до влади нацистів був звільнений з посади професора й невдовзі змушений був покинути Німеччину й переїхати до Франції, а потім до США, де спочатку викладав у Консерваторії Малкина в Бостоні, з 1935 року — в університеті Південної Каліфорнії, а з 1936 року — в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. У 1940 році Шенберг отримав громадянство США. Композитор помер у Лос-Анджелесі 13 липня 1951 року.
Заведено виділяти три творчих періоди Шенберга. Твори першого періоду (ор. 1-10, 12-14) продовжують традиції пізньоромантичного мистецтва Р. Ваґнера, А. Брукнера, Р. Штрауса і Г. Малера. Водночас уже ранній творчості Шенберга притаманні лаконічність викладу ідеї та прозора фактура. Критики відзначають також логічність розвитку і структурну чіткість у його творах, а також майстерну поліфонічну техніку, що зближує його з Й. Брамсом. Серед найзначніших творів — секстет «Просвітлена ніч» (1899) та симфонічна поема «Пелеас і Мелізанда» (1902).
У творах другого періоду 1905—1910 років («Камерна симфонія» (1906) та ін.) спостерігається схильність композитора до експресіонізму. Напружений емоційний лад творів цього періоду зближує композитора з поетами та художниками експресіоністами, творам цього періоду характерна напруженість, підвищена експресивність та деформованість образів, ускладнення тональної системи, загостреність засобів музичної виразності.
З 1909 року починається третій етап творчості Шенберга, що характеризується відмовою від тональної системи, та утвердженням атональності, що спирається на дисонантні інтервали без розв'язання у консонанс. Серед перших атональних творів — 3 фортепіанні п'єси ор.11 та монодрама «Очікування» (Erwartung) ор.17. У циклі мелодекламацій «Місячний П'єро» Шенберг пропонує принципово новий прийом вокального виконавства — Шпрехгезанг (нім. Sprechgesang — букв. мова-голос), це дещо середнє між вільним інтонуванням мови та співом.
Пошуки гармонічної організації звуків приводять композитора до винаходу додекафонії. Серед перших додекафонічних творів — Сюїта для фортепіано, ор.25 (1921—1923), варіації для оркестру (1928).
Арнольд Шенберг потерпав на трискаїдекафобію. Саме тому його остання опера має граматично неправильну назву «Мойсей і Арон» («Moses und Aron») замість правильної «Мойсей і Аарон» («Moses und Aaron»): друга назва складається з тринадцяти букв. Народившись 13-го числа, він усе життя вважав, що це погана прикмета, і 13-го числа помер.[5] Одного разу Шенберг відмовився взяти в оренду будинок під номером тринадцять і боявся того дня, коли доживе до 76 років, бо в сумі ці цифри становлять тринадцять[6]. 1950 року в зверненні до Шенберга композитор Оскар Адлер наголосив на зловісності суми 7 + 6, і це очевидно загострило фобію. Зі слів Ґертруди, дружини композитора, в останній день свого життя, 13 липня 1951 року, Шенберг не вставав з ліжка, відчувши наближення смерті. Помер цього ж вечора, об 11:45[7], не доживши до 11:47 — часу, в позначенні якого сума годин і хвилин становить тринадцять.
1898 року Шенберг перейшов на протестантську конфесію, а в 1933-му знову повернувся до юдаїзму, відбувши в паризькій синагозі належний обряд[8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
