Шавлія кільчаста

Шавлія кільчаста (Salvia verticillata) — вид рослин з роду шавлія.

Шавлія кільчаста
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Губоцвіті (Lamiales)
Родина:	Глухокропивові (Lamiaceae)
Рід:	Шавлія (Salvia)
Вид:	Шавлія кільчаста (S. verticillata)
Біноміальна назва
Salvia verticillata L., 1753
Підвиди
Salvia verticillata subsp. amasiaca (Freyn & Bornm.) Bornm.
Синоніми
Covola verticillata (L.) Medik. Hemisphace verticillata (L.) Opiz Horminum verticillatum (L.) Mill. Salvia lampsanifolia Vahl ex Steud. Salvia mollis Donnbr/>Salvia peloponnesiaca Boiss. & Heldr. Salvia regeliana Trautv. Salvia uberrima Rech.f. Sphacopsis verticillata (L.) Briq.

Народні назви

• Буквиця
• Дідове сало
• Жалька
• Криничник
• Свинюх

Морфологія

Квіти шавлії кільчастої

Багаторічна рослина. Стебла численні, прості, рідше гілчасті, прямі, густо опушені багатоклітковими волосками.

Листя серцеподібно-яйцеподібні, гострі, кінці листової пластинки городчаті, розміщуються кільцями, звідки походить і назва рослини.

Квітки по 16-35 зібрані в мутовки; вінчик двогубий, ліловий, іноді білий. Цвіте в липні-вересні. Кожна квітка цвіте 2 дні, при цьому виділяє 0,22-0,42 мг нектару (залежить від погодних умов), окремі квіти аж до 2 мг. Середній вміст цукру в нектарі коливається в межах 50-86 %, прозорий, безбарвний, без запаху. Бджоли охоче відвідують нектар і пилок.^[1]

Плоди — яйцеподібні, коричнюваті, гладенькі горішки — дозрівають в серпні-вересні.

Екологія

Росте на відкритих смітних місцях, а також на глинистих обривах та вапнякових схилах.

Поширення

Шавлія кільчаста в Нижній Австрії на східному краю Альп на висоті
350 м над рівнем моря

Шавлія кільчаста 'Purple Rain'

• Азія
  • Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія
  • Західна Азія: Іран; Ірак; Туреччина
• Європа
  • Східна Європа: Білорусь, Молдова; Україна, європейська частина Росії
  • Середня Європа: Австрія; Чехословаччина; Угорщина; Польща
  • Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; колишня Югославія; Греція; Італія; Румунія
  • Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія

Зустрічається по всій Україні. Порівняно рідше в поліських районах. Європейсько-передньоазійський вид. Вид поширений у Центральній та Східній Європі та Західній Азії. Натуралізований в Північній Європі та Північній Америці.

Хімічний склад

Наземна частина містить ефірні олії зеленкуватого кольору з дуже різким запахом.

Використання

В 19 столітті шавлія кільчаста була найпопулярнішою пряністю. Листя її надають стравам сильний аромат зі специфічним прохолодним присмаком. На Кавказі їх їдять як приправу до жирних м'ясних страв, в Західній Європі і Середній Азії сухі листя використовують для ароматизації пива, як пряноароматичну приправу до сиру, юшки, м'ясу, стравам з дичини, свійської птиці, холодним м'ясним салатам. Збирають листки верхівок рослини разом з квітковими пуп'янками напередодні цвітіння. У кулінарії зустрічається у вигляді порошку.^[2]

Добрий медонос. Серед інших видів шавлій кільчаста є найбільш нектароносною. Виділяє до 900 кг нектару з 1 га, в посушливі роки медопродуктивність падає вдвічі. Мед високої якості, світло-бурштинового кольору, придатний для зимівлі бджіл.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Примітки

1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 477.
2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.152

Джерела

• Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934—1964 (рос.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1964—1980. Flora europaea. (англ.)
• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). 2009 (швед.)
• Davis, P. H., ed. Flora of Turkey and the east Aegean islands. 1965—1988 (англ.)
• Erhardt, W. et al. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. 2008 (нім.)
• Greuter, W. et al., eds. Med-Checklist. 1984 (англ.)
• Liberty Hyde Bailey Hortorium Hortus third. 1976 (англ.)
• Rechinger, K. H., ed. Flora iranica. 1963 (англ.)

Посилання

• Шавлія кільчаста на сайті про бджільництво і пасіку(укр.)
• Шавлія кільчаста на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
• [Архівовано 29 січня 2016 у Wayback Machine.] Шавлія кільчаста в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)