Чубаров Рефат Абдурахманович

Рефа́т Абдурахма́нович Чуба́ров (крим. Refat Abdurahman oğlu Çubarov; нар. 22 вересня 1957, Самарканд, Узбецька РСР) — український кримськотатарський політик і громадський діяч. Народний депутат України III—V та VIII скликань^[1]. Голова Меджлісу кримськотатарського народу (з листопада 2013), заступник Голови Ради представників кримськотатарського народу (з 1999). З 2009 року — почесний професор Києво-Могилянської академії.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чубаров.

Рефат Абдурахманович Чубаров
кримс. Refat Abdurahman oğlu Çubarov
Рефат Абдурахманович Чубаров
Голова Меджлісу кримськотатарського народу
Нині на посаді
На посаді з	листопад 2013
Народився	22 вересня 1957(1957-09-22) (67 років)  Самарканд, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Відомий як	архівіст, політик
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	Кримський татарин
Alma mater	Московський історико-архівний інститутd і Російський державний гуманітарний університет
Політична партія	Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» і Європейська Солідарність
У шлюбі з	Інгрід Вальстоне
Діти	доньки Рита, Дінара, Ніяра
Релігія	іслам
Нагороди	Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Рефат Абдурахманович Чубаров на сайті Верховної Ради
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання[1]
безпартійний (Блок Петра Порошенка)	15 травня 2015	—	29 серпня 2019
Народний депутат України
5-го скликання[2]
безпартійний (НСНУ)	25 травня 2006	—	8 червня 2007
Народний депутат України
4-го скликання[3]
безпартійний (Наша Україна)	14 травня 2002	—	25 травня 2006
Народний депутат України
3-го скликання[4]
безпартійний (Народний Рух України)	25 травня 1998	—	14 травня 2002
Картка на сайті Верховної Ради України

Станом на лютий 2014-го року обіймав посади:

• Голови Меджлісу кримськотатарського народу;
• Президента Світового конгресу кримських татар;
• Керівника політико-правового управління Меджлісу кримськотатарського народу,
• Депутата Верховної ради АР Крим — головою депутатської фракції «Курултай-Рух» у ВР АРК.

Виступ у Києві, 2015

Життєпис

Народився 22 вересня 1957 року в Самарканді, Узбецька РСР.

Освіта

• вересень 1974 — липень 1975 року — учень Сімферопольського професійно-технічного училища № 1
• листопад 1975 — листопад 1977 року — служба в армії СРСР.
• 1977—1983  роках — закінчив Московський історико-архівний інститут за спеціальністю історик-архівіст.

Служба, праця

1975 року був муляром військової частини 73613 у Тирасполі (Молдова).

З серпня 1983 року до вересня 1990 року — архівіст, старший архівіст, директор, старший науковий співробітник Центрального архіву Жовтневої революції та соціалістичного будівництва Латвійської РСР, Рига.

Політика

Ранні роки

• 1989—1991 рр. — депутат Ризької міськради народних депутатів (фракція Народний фронт Латвії).
• 1990—1991 рр. — член Державної комісії з проблем кримськотатарського народу при Раді Міністрів СРСР.
• 1989—1991 рр. — заступник голови Організації кримськотатарського національного руху.
• 1991—1993 рр. — голова Організації кримськотатарського національного руху.

Меджліс кримськотатарського народу

• 30 червня 1991 року II Курултай кримськотатарського народу обрав вищий повноважний представницький орган кримськотатарського народу — Меджліс, у складі 33 осіб, та Ревізійну комісію Курултаю у складі 7 осіб. Головою Меджлісу кримськотатарського народу був обраний Мустафа Джемілєв, його заступником — Рефат Чубаров.
• з жовтня 2013 року став головою Меджлісу.

Верховна Рада АРК

• травень 1994 - квітень 1998 роки — депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим І скликання. З липня 1995 по квітень 1998 року був заступником голови ВР АРК. Працював головою Постійної комісії Верховної Ради Криму з питань національної політики та проблем депортованих громадян.
• з листопада 2010 року — депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим 6 скликання.

Верховна Рада України

Рефат Чубаров на Книжковому Арсеналі 2021

• травень 1998 року — травень 2002 року — народний депутат України третього скликання виборчого округу № 8, АР Крим. На час виборів був заступником голови ВР АР Крим. Був членом фракції НРУ (з травня 1998). Член фракції НРУ (травень 1998-лютий 2000), фракції ПРП «Реформи-Конґрес» (лютий 2000-вересень 2001). Голова підкомітету з питань депортованих народів, національних меншин та жертв політичних репресій Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин (липень 1998-лютий 2000), перший заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин (з лютого 2000-травень 2002), член фракції НРУ (з вересня 2001 - травень 2002).
• травень 2002 року — травень 2006 року — народний депутат України четвертого скликання від блоку Наша Україна, #102 в списку. На час виборів Народний депутат ВРУ, б/п. Був членом фракції «Наша Україна» (травень 2002 - вересень 2005), уповноваженим представником фракції НРУ (з вересня 2005), головою підкомітету з питань корінних народів, національних меншин та етнічних груп Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з травня 2002).
• травень 2006 року — червень 2007 року — народний депутат України п'ятого скликання від блоку НУ-НС, #72 в списку. На час виборів був народним депутатом України, б/п. Склав депутатські повноваження 8 травня 2007.
• кандидат у Народні депутати третього скликання від блоку НУ-НС, #102 в списку. На час виборів тимчасово не працював, б/п.

На парламентських виборах в Україні 2014 року був включений до виборчого списку партії Блок Петра Порошенка під номером 71. За результатами голосування Чубаров опинився за межею прохідних місць. Проте пізніше, у зв'язку з призначенням низки депутатів від БПП на посади в уряді та державному управлінні він таки став нардепом 8-го скликання 15 травня 2015 року.^[1] Це набуття повноважень відбулося завдяки позбавленню депутатського мандату Степана Барни, який суміщав його з посадою голови Тернопільської ОДА^[5][6].

Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 3 у списку.^[7]

Виступав на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.^[8]

Інші посади

• Член Ради з питань мовної політики при Президентові України (лютий 1997-листопад 2001)
• Президент Всесвітнього конгресу кримських татар із травня 2009 року
• Член Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України з травня 1999 року.
• Член наглядової ради Міжнародного фонду «Відродження».
• Член Комісії при Президентові України з питань громадянства (з квітня 2005)
• Член Ради з питань етнонаціональної політики (з травня 2006)
• Заступник голови Ради представників кримськотатарського народу (з травня 1999)
• Був членом фракції Блоку Наша Україна-Народна самооборона з квітня 2006 по 8 червня 2007 року.
• Президент Світового конгресу кримських татар (З травня 2009 року).

У 2014—2015 роках — член Конкурсної комісії, до повноважень якої входить висунення кандидатур на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Призначений за квотою Президента України.

Політичне переслідування

23 березня 2020 року Управління Слідчого комітету Росії в тимчасово окупованому Криму заочно висунуло звинувачення проти Чубарова «в організації масових заворушень і публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії»^[9]. Фактично Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму^[10].

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що відкриття окупаційною владою Криму кримінальної справи проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за начебто організацію масових заворушень є незаконною^[11]. Прокуратура АРК повідомила про відкриття провадження через «кримінальну справу», яку порушили російські слідчі анексованому Криму щодо Чубарова. У відомстві назвали переслідування незаконним^[12].

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму призначив на 23 липня перше засідання по суті у справі Рефата Чубарова^[13] а 1 червня 2021 року заочно засудив Чубарова до шести років колонії у справі про «масові заворушення» у 2014 році^[14].

Сам Чубаров назвав вирок «юридично нікчемним» і повідомив, що має намір звертатися у ЄСПЛ^[15]. У Прокуратурі АРК кваліфікували вирок суду щодо Чубарова, як «порушення законів і звичаїв війни»^[16]. Посол ЄС в Україні Матті Маасікас назвав вирок «знущанням»^[14].

2 червня 2021 року «суд» у Криму заочно оголосив вирок Чубарову, засудивши його до шести років колонії загального режиму, 200 годин громадських робіт і штрафу розміром 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян РФ^[17].

Володіння мовами

Володіє кримськотатарською, українською, турецькою, російською мовами.

Родина

Одружений з Інгрід Вальстоне (1960 р.н.), істориком-архівістом за професією, має від якої три доньки: Риту (1983 р.н.), Дінару (1987 р.н.) та Ніяру (1996 р.н.).

Нагороди

• Орден Свободи (21 січня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю^[18][19].
• Орден «За заслуги» II ступеня (08.2002)^[20], I ст. (08.2005)^[21].
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (09.2007)^[22], IV (06.2009)^[23].

Цитати

Під час проголошення «прокурором» анексованого Криму Наталею Поклонською «постанови про заборону на в'їзд і можливу заборону меджлісу», яка зачитувалася російською мовою:

Я не розумію цієї мови, давайте державною — українською, кримськотатарською [24]