Човниця
село в Ківерцівському районі Волинської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Човни́ця — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 413 осіб.
| село Човниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Рада | Завітненська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA07080110230070253 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1859 |
| Населення | 413 |
| Площа | 1,341 км² |
| Густота населення | 307,98 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45222 |
| Телефонний код | +380 3365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
186 м |
| Водойми | річка Конопелька |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45221, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Човниця, вул. Кравчука, 1 |
| Карта | |
  Човниця | |
 Човниця | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
У селі розташований Завітненський старостат Ківерцівської МТГ[1], Гімназія села Човниці, клуб, медпункт, бібліотека, крамниці, урочище, де народився М. П. Кравчук, а також діють дві церкви: Хресто-Воздвиженська Української Православної Церкви Московського Патріархату та Церква Євангельських християн-баптистів.
Тут народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук та заснував першу баптистьську громаду Федір Каплун.
Село Човниця є оплотом баптистів і п'ятидесятників Волині[2].
Селом протікає річка Конопелька.
У 1906 році село Тростянецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 26, мешканців 169[3].
Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. права колона 125-ї дивізії 39-го корпусу російської армії після боїв біля Човниці перейшла у наступ на Дубище[4].
У селі досі діє унікальний храм, побудований ще до Другої Світової війни. Відтоді фактично не змінився. Син Йосипа Кравчука (дядька Михайла Кравчука) Олександр, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині. Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво у селі баптистського храму, — молитовний будинок. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му за проектом польського архітектора. За два роки завершили і стоїть вже майже сто літ. Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був Федір Каплун, який у 39-му емігрував. Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував. Тут проходили з'їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час — найбільший. Нині громада баптистів у селі — невелика: людей 60-70 під керівництвом пастора Андрія Гонтара, жителя Човниці.
Човниця одночасно є й колискою п'ятидесятницького руху на Волині. Причиною всього — офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової.
Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився зі вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів.
Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п'ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об'єднавчий з'їзд, що згуртував усі п'ятидесятницькі церкви України в єдине ціле.
Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву у Буенос-Айресі, видавав часопис. Помер у 1981 році.
Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 184 чоловіки та 219 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[6]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,27 % |
| російська | 0,48 % |
| польська | 0,24 % |
- Кравчук Михайло Пилипович - український математик, академік, доктор фізико-математичних наук, професор Київського політехнічного інституту. Засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки. Співавтор першого тритомного словника української математичної термінології.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
