Червона рута (пісня)

Червона рута — українська пісня, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі. Автор — Володимир Івасюк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Червона рута (значення).

«Червона рута»
Пісня Володимир Івасюк та Олена Кузнєцова, ВІА Смерічка, Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, «Тарас Чубай»,
Випущено	13 вересня 1970
Записано	1970
Жанр	Біґ-біт, Поп
Мова	українська
Лейбл	Мелодія
Автор слів	Володимир Івасюк
Композитор	Володимир Івасюк

 — написав її в 1970 році під час навчання в Чернівецькому медичному інституті.

Історія створення

У дитинстві юнак натрапив у батьковій бібліотеці на виданий 1906 року збірник коломийок, впорядкований Володимиром Гнатюком, в якому були рядки:

Ой ходила, говорила гільтайова мати,

Назбирала троєзілля мене чарувати,

Назбирала троєзілля червону рутоньку,

Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.

У грудні 1968 року Марія Соколовська, яка разом з Володимиром у Чернівецькому медичному інституті була учасницею ансамблю «Трембіта» та камерного оркестру, першою побачила варіант вірша, який згодом став піснею «Червона Рута»^[1].

За іншими даними, 1969 року В. Івасюк відвідав Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка (с. Велеснів), де натрапив на фольклорні матеріали Володимира Гнатюка, які використав для написання пісні «Червона рута».^[2] Згодом мандруючи гірськими гуцульськими селами, Володимир знайшов інші варіанти коломийки про червону руту та записав легенду про загадкове чар-зілля, яке постає в народних переказах символом вічного та чистого кохання.

13 вересня 1970 року на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» прозвучала прем'єра пісні^[3], яку виконував дует: сам автор і Олена Кузнецова. Путівку в життя пісні дав ансамбль «Смерічка» Левка Дутковського (солісти Назарій Яремчук і Василь Зінкевич, звукорежисер Василь Стріхович). Пісню повторили через тиждень у програмі «Студентський меридіан», але вже у візуальному супроводі, який зняли в серпні в Косові^[4].

У травні 1971 року журнал «Україна» опублікував вірш та ноти пісні, а також невелику розповідь про ансамбль «Смерічка»^[5].

Пісня дала назву першому українському музичному фільму «Червона рута», зйомки якого розпочалися на початку серпня в Яремчі. У ньому її виконував Василь Зінкевич^[6].

У 1971 році «Червона рута» увійшла до двадцятки переможниць першої радянської «Пісні року», яких визначали за листами слухачів та глядачів. На сцені «Останкіно» її виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк^[7]. Невдовзі після цього потрапила на перші місця популярності в багатьох країнах Східної Європи^[8].

Легенда про червону руту

Рододендрон карпатський (Rhododendron myrtifolium) — легендарна червона рута

Червона рута пов'язана з українським святом Івана Купала. За переказами, в Карпатах росте цілюща рослина з червоними квітами, за допомогою якої можна привернути до себе кохану людину. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні. На Гуцульщині та Буковині серед місцевої молоді — як хлопців, так і дівчат — побутують звичаї виходу в гори після того, як зійде сніг. Якраз у цей час — у травні-червні у високогір'ї масово розцвітає рододендрон карпатський, чудові рожеві квіти якого слугують підставою для численних романтичних легенд^[9]. Оскільки рододендрон карпатський на рівнинах природно не трапляється, а також враховуючи його лікарські властивості^[10] і красу, склалась уява про нього як про чудодійну та чаклунську рослину.

Існують і інші погляди на те, яка саме рослина відповідає червоній руті. Одні вважають її квіткою роду рутові^[11], інші — квіткою рододендрона жовтого, яка нібито чудом раз на якийсь час цвіте червоним^[12].

Текст пісні

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?

Приспів:
Червону руту
Не шукай вечорами, -
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.
Бо твоя врода -
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених,
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.
І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Приспів

Відомі виконавці

• Володимир Івасюк
• Володимир Івасюк, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Олена Кузнєцова,
• ВІА «Смерічка»,
• Софія Ротару [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Василь Зінкевич [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Назарій Яремчук [Архівовано 20 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Костянтин Огнєвий
• Ярослав Євдокимов
• ВІА «Корабели» (Віктор Андросов)
• Богдан Косопуд [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Дарка й Славко,
• Плач Єремії,
• «Но то цо» (гурт), Польща
• Януш Гнятковський, Польща
• Stepan Pasicznyk, Лондон, 2007.
• Ґолем, Нью-Йорк, 2015.
• Тото Кутуньйо
• Вахтанг Кікабідзе

Флешмоб до 50-річчя пісні

20 травня 2020 в Україні стартував флешмоб до 50-річчя пісні під гештегом #Chervonaruta50challenge. Ініціатор флешмобу — керівник жіночого хору «Соломія» Вінницького педагогічного коледжу Назарій Давидовський^[13][14][15].

Цікаві факти

• Пісня «Червона рута» стала улюбленою для фанатів українського футболу. Її виконують перед і під час футбольних матчів національної збірної. Вона стала символом спочатку неофіційним, а в 2018 — офіційною візиткою збірної^[16].
• Понад 5200 виконавців заспівали пісню Володимира Івасюка «Червона рута» на центральній площі Сєвєродонецька. Рекорд встановили в рамках фестивалю «Ти у мене єдина» 23 серпня 2021 року о 21:30.^[17][18]

Див. також

• Червона рута (фестиваль)
• Червона рута (фільм)