Чубай Тарас Григорович

Тара́с Григо́рович Чуба́й (нар. 21 червня 1970, Львів) — український автор-виконавець, рок-музикант та композитор. Народний артист України (2017)^[1]. Лідер гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики і текстів, вокаліст, музикант).

Тарас Чубай
Зображення
Тарас Чубай у Львові, листопад 2011
Основна інформація
Повне ім'я	Тарас Григорович Чубай
Дата народження	21 червня 1970(1970-06-21) (54 роки)
Місце народження	Львів
Роки активності	1984 — сьогодні
Громадянство	Україна
Професія	Гітарист, автор-виконавець
Освіта	Львівська музична школа ім. С.Крушельницької, Львівська консерваторія
Інструменти	Ґітара, альт, скрипка
Мова	українська
Жанри	Рок
Колективи	Плач Єремії
Співпраця	Андрій Кузьменко, Kozak System
Нагороди	Заслужений артист України
f logo (2019).svg|16x16px|class=noviewer|link=|alt=] Чубай Тарас Григорович у соцмережі «Facebook»]
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чубай.

За роки своєї творчої діяльності написав декілька десятків пісень та видав 11 музичних альбомів. Також написав увертюру до поезо-опери «Крайслер-Імперіал» для симфонічного оркестру.

Життєпис

Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. 5 лютого 1987

Син поета Григорія Чубая. Своєю творчістю популяризує яскраву поезію батька, а також сучасних українських авторів.

Навчався у Львівській музичній школі ім. С.Крушельницької, закінчив Львівську консерваторію за класом альт ^[2].

Тарас Чубай під час виступу на Atlas Weekend 2016

1987–1992 — ще студентом брав участь у виступах театру-студії «Не журись!».

1990 — разом із однодумцями (передовсім бас-гітаристом Всеволодом Дячишиним) створив гурт «Плач Єремії», який за кілька років зайняв провідні позиції у хіт-парадах української музики.

У 1999 році Чубай переїздить до Києва, але продовжує співпрацювати з Плач Єремії.

Одними з київських проєктів Тараса стали альбоми записані на студії гурту Скрябін — Наше Різдво і Наші партизани. Довгий час Тарас Чубай з сім`єю мешкав в Гостомелі під Києвом де мав також свою домашню студію звукозапису.

11 вересня 2003-го у палаці «Україна» відбувся сольний концерт Тараса Чубая, де він представив свій новий альбом «Світло і сповідь». У сольній програмі Тараса Чубая взяли участь камерний оркестр «Віртуози Львова», музиканти гурту «Плач Єремії» та музична формація «Піккардійська Терція»^[3].

2008 року Тарасу Чубаю надано звання «Заслужений артист України»^[4].

У 2016 році виступив на найбільшому українському фестивалі Atlas Weekend ^[5].

24 серпня 2017 року указом президента України йому надано звання «Народний артист України».

25 лютого 2022 року втікав разом з сім`єю від окупації росіян з Гостомелю до Львова. Домашня студія звукозапису була розбита, колекція ґітар викрадена, а приміщення простріляне кулями та понищене уламками снарядів ^[6].

23 січня 2023 було перейменовано вулицю на честь Грицька Чубая у Львові. Ввечері Тарас Чубай разом з сестрою Соломією Чубай виступили у Львівській опері ^[7].

Особисте життя

Одружений з Ольгою Чубай (музична критикиня за освітою, закінчила Київську консерваторію, народилася в Макіївці, виросла в Донецьку^[8]), батько трьох дітей^[9].

Батько, Григорій Чубай, був видатним українським поетом, мистецтвознавцем. Його пам'ятають як одного із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-х, 70-х, та 80-х років, самотужки видав літературно-мистецький часопис Скриня (1971).

Сестра Соломія Чубай — також музикантка, вокалістка гурту «Джалапіта» та продюсерка різних літературно-музичних проєктів.

Політична позиція

Підтримав Петра Порошенка на виборах президента 31 березня 2019 року ^[10].

Гітари

В 90-х Тарас Чубай грав на електроґітарі Ibanez Roadstar II Series та акустичній ґітарі Yamaha.

В 2000-х роках Тарас Чубай почав грати на Fender Stratocaster і вона стала його основною ґітарою на всіх концертах. Крім того, використовував акустичні гітари Taylor і Takamine (вкрадений окупантами під час окупації Гостомеля) ^[6]

Відзнаки

Згідно з указом Президента N251/2017 від 24.08.2017 — Народний артист України.

Дискографія

Тарас Чубай

• 1988 Постать голосу
• 1998 Наше Різдво
• 2000 Наші партизани
• 2002 Наш Івасюк

Тарас Чубай та Плач Єремії

• 1993 Двері, котрі насправді є
• 1995 Най буде все як є…
• 1997 Хата моя
• 1998 Добре
• 2003 Світло і сповідь ч.1

Тарас Чубай & Kozak System

• 2014 Пісні самонаведення

Аудіо

• В. Івасюк. «Червона Рута» у виконанні Тараса Чубая («Плач Єремії»)^ⓘ

Див. також

• Лента за лентою (фестиваль)

Посилання

•  Тарас Чубай у соцмережі «Facebook»
• Тарас Чубай у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
• Сторінка Тараса Чубая на reverbnation [Архівовано 25 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Державний Гімн України / Виконують Тарас Чубай & Петро Порошенко & Володимир Зеленський // 19.04.2019 / Відео

Інтерв'ю

• Тарас Чубай шукає памперси. Sumno.com. 14 вересня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22 вересня 2011.
• Інтерв'ю Чубая на ТВІ. Весна 2011-го року на YouTube
• Львів потрапив під вплив російсько-хохляцької телевізійно-радійної схеми. Zaxid.net. 2 липня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 2010-06-3.

Примітки

1. Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
2. ПЛАЧ ЄРЕМІЇ.
3. Тарас Чубай: «Світло і сповідь». Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 21 вересня 2011. [Архівовано 2008-12-24 у Wayback Machine.]
4. Указ Президента України № 1041/2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
5. «Atlas Weekend -2016». Фестиваль – хоч розірвись!.
6. Тарас Чубай: "Ми втікали просто під кулями, з дітьми, батьками та домашніми тваринами".
7. У Львові відкрили вулицю Грицька Чубая.
8. Тарас Чубай & Плач Єремії з програмою "Найкраще". oblfilarmonia.com (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021.
9. Пухарєв, Пилип. Тарас Чубай: Зараз українці – кошенята, яких мокають обличчям у купку лайна (українська) . Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
10. «Солідарність» (інформбюлетень) лютий 2019 р.,випуск 2, стор. 7 посередині