Чемпіонат світу з футболу 1998 (кваліфікаційний раунд)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1998 року 174 збірні змагалася за 30 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Німеччини та діючий чемпіон світу збірна Бразилії кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.
Деталі турніру | |
---|---|
Дата | 10 березня 1996 – 29 листопада 1997 |
Кількість команд | 174 (з 6 конфедерацій) |
Статистика турніру | |
Матчів зіграно | 643 |
Голів забито | 1922 (2.99 за матч) |
Найкращий бомбардир(и) | Карім Багері (19 голів) |
← 1994 2002 → |
Учасники

Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу
Країни, чиї збірні не кваліфікувалися
Країни, чиї збірні не брали участі у відборі
Країни, що не входили до ФІФА
Процес відбору
Кваліфікаційний раунд відбувався у вигляді окремих турнірів, що проводилися континентальними конфедераціями, кожна з яких мала власну квоту представництва на мундіалі 1998 року.
- АФК (Азія): 3 гарантовані місця + 1 місце у міжконтинентальному плей-оф
- КАФ (Африка): 5 places
- КОНКАКАФ (Північна Америка): 3 місця
- КОНМЕБОЛ (Південна Америка): 4 місця (+ чинні чемпіони, Бразилія)
- ОФК (Океанія): 1 місце у міжконтинентальному плей-оф
- УЄФА (Європа): 14 місць (+ команда-господар, Франція)
Кваліфікаційні турніри
Узагальнити
Перспектива
АФК
Загалом участь у відбірковому турнірі АФК взяли 36 команд.
Змагання відбувалося у три раунди:
- Перший раунд: 36 команд булі розподілені між 10 групами з 3 або 4 команд у кожній. До фінального раунду виходили переможці кожної групи.
- Фінальний раунд: 10 команд-учасниць були розділені на 2 групи з 5 команд. Переможці кожної із груп напряму кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу, а команди, що посіли другі місця, ставали учасниками раунду плей-оф.
- Плей-оф: дві команди-учасниці проводили одну гру на нейтральному полі. Переможець напряму виходив до фінальної частини світової першості, а команда, що програла, ставала учасником міжконтинентальному плей-оф АФК — ОФК.
Фінальний раунд
Група A | Група B | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
Плей-оф за третє місце
Команда 1 | Рахунок | Команда 2 |
---|---|---|
![]() |
2–3 (д.ч.) | Японія ![]() |
КАФ
Заявки на участь у турнірі подали 38 африканських футбольних федерацій. Однак Федерація футболу Малі і Нігерська федерація футболу відкликали свої заявки ще до проведення жеребкування, тож участь у кваліфікаційному турнірі взяли 36 футбольних збірних Африки.
Змагання відбувалося у два раунди:
- Перший раунд: збірні Камеруну, Нігерії, Марокко та Єгипту, чотири команди, що мали найвищі рейтинги ФІФА, розпочинали змагання відразу з Фінального раунду. Решта 32 команди-учасниці відбору були розбиті на 16 пар, у кожній із яких проводилися по дві гри, одній удома і одній у гостях. Переможці кожної із пар виходили до Фінального раунду.
- Фінальний раунд: 20 команд були розділені на п'ять груп по чотири у кожній. У кожній групі змагання відбувалися за круговою системою. Переможцями кваліфікаційного раунду ставали переможці кожної із груп.
Легенда |
---|
Переможці груп виходили до ЧС-1998 |
Фінальний раунд
Група 1 | Група 2 | Група 3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Група 4 | Група 5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
КОНКАКАФ

На етапі жеребкування турніру участь у ньому приймали 30 команд конфедерації КОНКАКАФ. Шість команд із найвищим на той час рейтингом ФІФА (Мексика, США, Коста-Рика, Гондурас, Сальвадор та Канада) починали змагання з передостаннього, Третього раунду відбору. Решту 24 команди було розділено на дві зони за географічною ознакою — Карибську (4 місця у Третьому раунді) та Центральноамериканську (2 місця у Третьому раунді).
- Карибська Зона: змагання починалися з Попереднього раунду, в якому вісім найслабших команд були розбиті на чотири пари, в яких визначалися чотири команди, які приєднувалися до решти 12 збірних Зони у Першому раунді. Перший раунд по суті відбувався у форматі 1/8 фіналу, а Другий раунд — у форматі чвертьфіналу, за результатами якого визначалися 4 збірні-учасниці Третього раунду.
- Центральноамериканська Зона: чотири збірні були розбиті на дві пари, у кожній із яких команди-учасниці проводили між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Переможці кожної із пар виходили до Третього раунду.
У Третьому раунді 12 збірних-учасниць були розбиті на 3 групи по чотири команди. У кожній групі усі учасники проводили між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях. По дві найкращі команди із кожної з груп виходили до Фінального раунду.
Фінальний раунд проходив у форматі єдиної групи, у якій усі шість команд-учасниць грали між собою по дві гри. Команди, що посіли місця з першого по третє, виходили до фінальної частини чемпіонату світу 1998.
Легенда |
---|
Переможці груп виходили до ЧС-1998 |
Четвертий раунд
КОНМЕБОЛ
Дев'ять команд конфедерації КОНМЕБОЛ змагалися за чотири прямі путівки до фінальної частини чемпіонату світу з футболу 1998. Десята команда конфедерації, збірна Бразилії, автоматично отримала місце у фінальній частині світової першості як діючий чемпіон світу.
Уперше в історії відборів КОНМЕБОЛ змагання проходило у форматі єдиної групи, тобто усі учасники турніру грали між собою по дві гри, одній вдома і одній у гостях.
Легенда |
---|
Переможці груп виходили до ЧС-1998 |
Турнірне становище
ОФК
Десять футбольних збірних країн Океанії (зона ОФК) змагалися за можливість виходу до фінальної частини світової футбольної першості 1998 року. Фактично для представників Океанії у фінальній частині чемпіонату світу було надано половину путівки, тобто переможець відбору ОФК згодом мав подолати ще раунд плей-оф і міг пробитися на чемпіонат лише здолавши представника азійської АФК.
Турнір проходив у три етапи.
- Перший раунд: чотири найкращі за рейтингом ФІФА на той час команди регіону (Австралія, Нова Зеландія, Фіджі та Таїті) починали боротьбу з другого раунду. Решту шість команд-учасниць відбору було розділено на дві групи (по три команди у кожній) за географічною ознакою — на Меланезійську Групу та Полінезійську Групу. Учасники кожної із груп проводили між собою по одній грі за круговою системою. Переможець Меланезійської групи виходив напряму до Другого раунду, а переможець Полінезійської групи ще мав позмагатися за це право у плей-оф проти команди, що посіла друге місце у Меланезійській групі.
- Другий раунд: Шість команд-учасниць раунду було розділено на дві групи по три команди у кожній. Учасники кожної із груп проводили між собою по дві грі за круговою системою. Переможці кожної із груп виходили до фінального раунду.
- Фінальний раунд: Переможці своїх груп у Другому раунді грали між собою дві гри, по одній удома та в гостях. Переможець за сумою двох ігор виходив до міжконтинентального плей-оф.
Фінальний раунд
Команда 1 | Заг. | Команда 2 | 1-й матч | 2-й матч |
---|---|---|---|---|
Нова Зеландія ![]() |
0–5 | ![]() |
0–3 | 0–2 |
УЄФА
50 країн УЄФА подали заявки на участь у чемпіонаті світу з футболу 1998 року. Європейська континентальна зона отримала 15 (з 32) путівок на фінальний турнір. Збірна Франції як господар чемпіонату отримала путівку автоматично, інші 14 місць були розіграні у відбірковому турнірі між 49 командами.
49 збірні були розподілені на 9 груп — чотири групи по 6 команд і п'ять груп по 5 команд. Команди грали кожна з кожною вдома і в гостях. Переможці груп отримували путівки. Команди, які зайняли другі місця в групах, порівнювалися по результатам зустрічей з командами, які зайняли 1-е, 3-є та 4-е місця в групах. Найкраща з цих команд також отримувала путівку. Інші брали участь в стикових матчах УЄФА.
У стикових матчах УЄФА 8 команд розподілялися на пари, в кожній з яких визначався один володар путівки за підсумками двох матчів матчах (вдома і в гостях).
Легенда |
---|
Переможці груп (і найкраще друге місце) виходили до ЧС-1998 |
Решта команд, що посіли другі місця, виходили у Стикові матчі |
Груповий раунд
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Стикові матчі
Плей-оф АФК — ОФК
Переможець відбіркового турніру зони ОФК (збірна Австралії) і команда, що посіла четверте місце у відборі в зоні АФК (Іран), проводили між собою дві гри у форматі плей-оф. Переможець цього протистояння виходив до фінальної частини чемпіонату світу.
Ігри проходили 22 і 29 листопада 1997 у Тегерані та Мельбурні відповідно. Завдяки правилу виїзного гола переможцями плей-оф стали іранці.
Найкращі бомбардири
- 19 голів
- 14 голи
- 12 голи
- 11 голів
- 6 гооів
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.