Loading AI tools
узбецький боксер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Руслан Шамілович Чагаєв (тат. Ruslan Şamil ulı Çağaev, рос. Руслан Шамилович Чагаев 19 жовтня 1978, Андижан) — узбецький професійний боксер, чемпіон світу серед аматорів у надважкій ваговій категорії 2001 року, чемпіон світу у важкій вазі за версією WBA (2007-2009), учасник Олімпійських ігор 1996 і 2000 років. BoxRec ставив Чагаєва в десятку найкращих важковаговиків світу за підсумком року з 2004 по 2011, найвища позиція — 3 (2005—2007)[1]. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений спортсмен Республіки Узбекистан».
Руслан Чагаєв  | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Руслан Шамілович Чагаєв |
| Прізвисько | Білий Тайсон англ. White Tyson |
| Громадянство |  Узбекистан |
| Народження | 19 жовтня 1978 (46 років) Андижан |
| Проживання | Гамбург |
| Вагова категорія | Важка вага |
| Стійка | Лівша |
| Зріст | 185 |
| Розмах рук | 188 |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 21 серпня 1997 |
| Останній бій | 5 березня 2016 |
| Пояс | WBA (2007-2009) |
| Боїв | 38 |
| Перемог | 34 |
| Перемог нокаутом | 21 |
| Поразок | 3 |
| Нічиїх | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Бокс | |||
| Представник Узбекистан | |||
| Чемпіонат світу з боксу | |||
| Дискваліфікація | 1997 Будапешт | Важка вага | |
| Золото | 2001 Белфаст | Надважка вага | |
| Азійські ігри | |||
| Золото | Бангкок 1998 | Важка вага | |
| Чемпіонат Азії з боксу | |||
| Золото | Ташкент 1995 | Важка вага | |
| Золото | Ташкент 1999 | Важка вага | |
Першого успіху досяг у 1995 році, вигравши золоту медаль на чемпіонаті Азії в Ташкенті. Рік по тому він став бронзовим призером чемпіонату світу серед юніорів в Гавані. У тому ж році він представляв Узбекистан на Олімпійських іграх в Атланті, але вибув вже після першого бою (програв Луану Краснікі).
У жовтні 1997 року виграв золоту медаль на Чемпіонаті світу в Будапешті, здобувши у фіналі перемогу над знаменитим кубинцем Феліксом Савоном.
У 1/8 переміг Сергія Дичкова (Білорусь) — 15-7
У 1/4 переміг Джакоббе Фрагомені (Італія) — 18-4
У 1/2 переміг Майка Ганке (Німеччина) — 12-7
У фіналі переміг Фелікса Савона (Куба) — 14-4
Але 8 лютого 1998 року AIBA позбавила його титулу чемпіона через те, що влітку 1997 року Чагаєв провів у США два професійні бої. Проте Чагаєв зберіг свій статус любителя, пояснивши, що не знав, що це професійні бої, і розглядав їх як демонстраційні. Тим не менш, він був відсторонений від боїв на один рік Міжнародною асоціацією аматорського боксу (AIBA) без повернення звання чемпіона.
В грудні 1998 року, після відбуття покарання, здобувши три перемоги (з них дві — дострокові), виграв золоту медаль на Азійських іграх, а в 1999 році виграв чемпіонат Азії.
У 1/16 переміг Гарта да Силву (Нова Зеландія) — 9-3
У 1/8 переміг Девіда Тернера (Австралія) RCS3
У 1/4 програв Феліксу Савону (Куба) — 1-9
У 1/8 переміг Олександра Яценко (Україна) — 15-2
У 1/4 програв Володимиру Чантурія (Грузія) — 12-18
У 1/8 переміг Рустама Ригебаєва (Казахстан) — RSCO3
У 1/4 переміг Ксаба Куртужа (Угорщина) — RSCO2
У 1/2 переміг Віталія Бута (Німеччина) — RSCO3
У фіналі переміг Олексія Мазікіна (Україна) — RSCO2
Руслан Чагаєв - єдиний боксер, якому на міжнародних турнірах вдалося двічі побити знаменитого кубинця Фелікса Савона (1997 року у фіналі чемпіонату світу та 1999 року у фіналі міжнародного турніру в Пловдиві). Савон переміг Чагаєва тільки один раз на чемпіонаті світу 1999 року.
Офіційний дебют Чагаєва у професійному боксі відбувся у 1997 році. Провівши два поєдинки, Чагаєв продовжив змагання на аматорському рівні та повернувся на професійний ринг аж в 2001 році. За 5 років здобув 16 перемог, більшість - нокаутом.
5 жовтня 2002 року бій з Робом Келловеєм закінчився внічию після випадкового удару головою і травми американця. 7 січня 2006 року друга зустріч між бійцями закінчилася нокаутом американця у другому раунді.
11 березня 2006 року в бою за титули інтерконтинентального чемпіона за версіями WBA і WBO у важкій вазі переміг рішенням більшості до того непереможного українського нокаутера Володимира Вірчіса.
14 квітня 2007 року відбувся бій Чагаєва за титул чемпіона світу за версією WBA з непереможним росіянином Миколою Валуєвим (46-0, 34КО). Росіянин був на 31 см вищим і на 40 кг важчим. Чагаєв переміг рішенням більшості суддів (114-114; 117-111; 115-113) і завоював пояс WBA.
19 січня 2008 року Руслан успішно захистив свій титул, перемігши Метта Скелтона.
На 31 травня 2008 року був запланований бій-реванш Руслана Чагаєва проти Миколи Валуєва, який встиг завоювати статус обов'язкового претендента,[2] але поєдинок був перенесений на 5 липня через хворобу узбека,[3] а потім відмінений через його травму.[4] Нарешті WBA оголосила Чагаєва «чемпіоном у відпустці», а чемпіоном після перемоги в серпні 2008 року над Джоном Руїзом став Микола Валуєв.
На 30 травня 2009 року був вкотре призначений бій-реванш між Чагаєвим та Валуєвим,[5][6] але бій був відмінений втретє вже після офіційного зважування через загострення гепатиту у Чагаєва і відмову від вакцинації росіянина.[7][8]
Вже через тиждень після зірваного бою проти Валуєва Чагаєв погодився на бій з чемпіоном світу за версіями WBO і IBF Володимиром Кличко, у якого травмувався суперник на запланований на 20 червня бій.[9] На кону стояли пояси тільки українця, тому що чиновники WBA хотіли переглянути статус "чемпіона у відпустці" WBA.[10] 20 червня 2009 року Чагаєв зазнав першої поразки на професійному рингу, програвши Кличку технічним нокаутом. У другому раунді Чагаєв побував у нокдауні, а після дев'яти раундів, порадившись з секундантами, вирішив не продовжувати бій.[11]
27 серпня 2011 року відбувся бій за вакантний титул "регулярного" чемпіона WBA між Русланом Чагаєвим та Олександром Повєткіним. Непереможний росіянин здобув перемогу одностайним рішенням, завоювавши титул чемпіона.[12]
6 липня 2014 року Чагаєв завоював вакантний титул "регулярного" чемпіона WBA, здобувши перемогу рішенням більшості суддів над пуерториканцем Фресом Окендо — 115-113 двічі і 114-114.[13]
11 липня 2015 року Руслан провів добровільний захист титулу, здобувши перемогу над італійцем Франческо П'янетою нокаутом у першому раунді, і мав протягом 120 днів провести реванш з Окендо. Поєдинок Чагаєв - Окендо був запларований на 17 жовтня, але за 11 днів до зустрічі пуерториканець був змушений відмовитись від бою через хворобу.[14]
5 березня 2016 року Чагаєв зустрівся з обов'язковим претендентом Лукасом Брауном (23-0, 20КО) і зазнав сенсаційної поразки технічним нокаутом. Руслан домінував в цьому бою і мав можливість завершити бій достроково, відправивши суперника кілька разів в нокдаун. Але в 10 раунді він пропустив потужний удар Брауна, опинившись у важкому нокдауні. Чагаєв зумів підвестися, але не мав сил захищатися від добиваючого його суперника.[15]
30 травня 2016 року президент WBA Мендоса повідомив, що результат бою буде змінено на такий, що не відбувся, через позитивну допінг-пробу австралійця на кленбутерол.[16] Чагаєву повернули титул, але він був зобов'язаний дати реванш Френсу Окендо, про що WBA неодноразово нагадувала Руслану, проте відповіді не дочекалася. У липні 2017 року Чагаєва позбавили звання "регулярного" чемпіона WBA,[17] а через кілька днів узбек оголосив про завершення кар'єри через проблеми зі здоров'ям.[18]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
