Фелікс Савон

Фелікс Савон (22 вересня 1967, Сан-Вісенте) — кубинський боксер-любитель, триразовий олімпійський чемпіон у важкій ваговій категорії, у якій домінував впродовж майще 15 років, шестиразовий чемпіон світу (1986, 1989, 1991, 1993, 1995, 1997) та чемпіон Куби з 1985 року по 1998 рік. Савон вважається одним з найвидатніших боксерів усіх часів^[1].

Фелікс Савон
бій з Майклем Ерншем, Фелікс Савон із правого боку, 1987
Загальна інформація
Повне ім'я	Фелікс Савон Фабре ісп. Félix Savón Fabre
Прізвисько	Ninote
Громадянство	Куба
Народження	22 вересня 1967(1967-09-22) (57 років) Сан-Вісенте, Гуантанамо, Куба
Вагова категорія	Важка вага
Стійка	Правша
Зріст	196
Розмах рук	210
Стиль	Ортодокс

Спортивні медалі
Бокс
Представник  Куба
Олімпійські ігри
Золото	Барселона 1992	Важка вага
Золото	Атланта 1996	Важка вага
Золото	Сідней 2000	Важка вага
Чемпіонат світу з боксу
Золото	1986 Ремо	Важка вага
Золото	1989 Москва	Важка вага
Золото	1991 Сідней	Важка вага
Золото	1993 Тампере	Важка вага
Золото	1995 Берлін	Важка вага
Золото	1997 Будапешт	Важка вага
Срібло	1999 Х'юстон	Важка вага
Панамериканські ігри
Золото	Індіанаполіс 1987	Важка вага
Золото	Гавана 1991	Важка вага
Золото	Мар-дель-Плата 1995	Важка вага
Ігри Центральної Америки і Карибського басейну
Золото	Сантьяго 1986	Важка вага
Золото	Мехіко 1990	Важка вага
Золото	Понсе 1993	Важка вага
Золото	Маракайбо 1998	Важка вага
Кубок світу з боксу
Золото	Белград 1987	Важка вага
Золото	Дублін 1990	Важка вага
Золото	Бангкок 1994	Важка вага
Золото	Чонґ-Інґ 1998	Важка вага

Перший раз виграв Олімпійські ігри в Барселоні 1992 року, захистив свій титул двічі, в 1996 і 2000, як третій боксер в олімпійській історії боксу. Раніше три Олімпіади виграли угорець Ласло Папп і кубинець Теофіло Стівенсон.

Аматорська кар'єра

Перший титул виграв 1984 року, вигравши чемпіонат Центральної Америки і Карибського басейну. 1985 року виграв його вдруге. На чемпіонаті світу серед молоді 1985 завоював золоту медаль, здобувши у фіналі дострокову перемогу над Анджеєм Ґолотою ((Польща).

На чемпіонаті світу 1986 став чемпіоном.

• В 1/8 фіналу переміг Дьюлу Алвікса (Угорщина) — 5-0
• У чвертьфіналі переміг Луїса Кастільйо (Еквадор) — KO2
• У півфіналі переміг Свілена Русінова (Болгарія) — RSC 2
• У фіналі переміг Арнольда Вандерліде (Нідерланди) — 5-0

1986 року став переможцем Ігор Центральної Америки і Карибського басейну.

1987 року став переможцем Панамериканських ігор, у півфіналі здобувши перемогу над Майклом Бенттом (США). На Кубку світу 1987 став переможцем, здобувши перемогу у півфіналі над Рамзаном Себієвим (СРСР), а у фіналі — над Арнольдом Вандерліде (Нідерланди).

Не потрапив на Олімпійські ігри 1988 через бойкот змагань Кубою. 1988 року виграв чемпіонат Центральної Америки і Карибського басейну втретє.

1989 року став чемпіоном світу вдруге, здобувши по ходу змагань перемоги над Арнольдом Вандерліде (Нідерланди) і у фіналі над Євгеном Судаковим (СРСР).

На Кубку світу 1990 став переможцем, здобувши перемогу у півфіналі над Рене Монсе (НДР), а у фіналі над Бертом Тойхертом (ФРН). 1990 року вдруге став переможцем Ігор Центральної Америки і Карибського басейну.

1991 року вдруге став переможцем Панамериканських ігор, у півфіналі здобувши перемогу над Томом Глесбі (Канада), а у фіналі над Шенноном Бріґґзом (США).

На чемпіонаті світу 1991 став чемпіоном.

• У чвертьфіналі переміг Кірка Джонсона (Канада) — RSC 2
• У півфіналі переміг Девіда Туа (Нова Зеландія) — KO1
• У фіналі переміг Арнольда Вандерліде (Нідерланди) — 39-15

На Олімпійських іграх 1992 став чемпіоном.

• В 1/16 фіналу переміг Кшиштофа Роєка (Польща) — RSC 2
• В 1/8 фіналу переміг Берта Тойхерта (Німеччина) — 11-2
• У чвертьфіналі переміг Данелла Ніколсона (США) — KO 2
• У півфіналі переміг Арнольда Вандерліде (Нідерланди) — 23-3
• У фіналі переміг Девіда Ізонритеї (Нігерія) — 14-1

На чемпіонаті світу 1993 став чемпіоном.

• В 1/8 фіналу переміг Деррелла Діксона (США) — KO 3
• У чвертьфіналі переміг Олексія Лєзіна (Росія) — 13-7
• У півфіналі переміг Стефана Аллуана (Франція) — RSC 2
• У фіналі Георгій Канделакі (Грузія) не вийшов на бій через отримане ушкодження

1993 року втретє став переможцем Ігор Центральної Америки і Карибського басейну.

На Кубку світу 1994 став переможцем, здобувши перемогу у півфіналі над Георгієм Канделакі (Грузія), а у фіналі над Рене Монсе (Німеччина).

1995 року втретє став переможцем Панамериканських ігор, у півфіналі здобувши перемогу над Сантьяго Палавесіно (Аргентина), а у фіналі над Леймоном Брюстером (США) — RET 2.

На чемпіонаті світу 1995 став чемпіоном.

• В 1/8 фіналу переміг Йон Гьон Юн (Південна Корея) — RSC 1
• У чвертьфіналі пройшов без бою Георгія Канделакі (Грузія)
• У півфіналі переміг Крістофа Манді (Франція) — 9-6
• У фіналі переміг Луана Краснікі (Німеччина) — RSC 2

На Олімпійських іграх 1996 вдруге став чемпіоном.

• В 1/16 фіналу переміг Андрія Курнявку (Киргизстан) — 9-3
• В 1/8 фіналу переміг Квамена Турксон (Швеція) — RSC 1
• У чвертьфіналі переміг Георгія Канделакі (Грузія) — 20-4
• У півфіналі пройшов без бою Луана Краснікі (Німеччина)
• У фіналі переміг Девіда Дефіагбон (Канада) — 20-2

На чемпіонаті світу 1997 зайняв друге місце.

• В 1/16 фіналу переміг Квамена Турксон (Швеція) — 4-2
• В 1/8 фіналу переміг Ігоря Кшиніна (Росія) — 25-4
• У чвертьфіналі переміг Марка Сіммонса (Канада) — 15-4
• У півфіналі переміг Туе Б'єрн Томсена (Данія) — RSC 3
• У фіналі програв Руслану Чагаєву (Узбекистан) — 4-14

Однак, 8 лютого 1998 року AIBA позбавила Чагаєва звання чемпіона за те, що він провів 2 професійних поєдинки в США перед чемпіонатом світу. Савону було вручено золоту медаль чемпіона світу, яка стала для нього шостою.

1998 року став переможцем Кубку світу, а потім вчетверте Ігор Центральної Америки і Карибського басейну. 1999 року вперше програв у фіналі чемпіонату Куби Одланьєру Солісу. Того ж року на Кубку Странджа вдруге зазнав поразки в бою проти Руслана Чагаєва (Узбекистан).

На чемпіонаті світу 1999 зайняв друге місце.

• В 1/16 фіналу переміг Дейвідаса Некрашаса (Литва) — RSCH 3
• В 1/8 фіналу переміг Андрія Комбарова (Росія) — 7-5
• У чвертьфіналі переміг Руслана Чагаєва (Узбекистан) — 9-1
• У півфіналі переміг Кевіна Еванса (Уельс) — RET 4
• У фіналі не вийшов на бій проти Майкла Беннета (США) через відмову усієї кубинської команди від продовження участі у чемпіонаті в знак протесту проти упереджених рішень суддів у фінальному бою в напівсередній категорії Хуан Ернандес Сьєрра (Куба) — Тимур Гайдалов (Росія).

На чемпіонаті Куби 2000 у фіналі знов програв Одланьєру Солісу, але на національному передолімпійському турнірі у червні 2000-го року зайняв перше місце, а у липні 2000-го року на міжнародному турнірі здобув у фіналі перемогу над Одланьєром Солісом і таким чином отримав путівку на Олімпійські ігри 2000, на яких завоював золоту медаль.

• В 1/8 фіналу переміг Расмуса Оджемає (Нігерія) — RSCO 2
• У чвертьфіналі переміг Майкла Беннета (США) — RSCO 3
• У півфіналі переміг Себастьяна Кебера (Німеччина) — 19-8
• У фіналі переміг Султан-Ахмед Ібрагімова (Росія) — 21-13

Після Олімпіади в Сіднеї у віці 33 років завершив кар'єру.

Примітки

1. Savon makes boxing history. BBC. 30 вересня 2000. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2023. (англ.)

Посилання

• На сайті olympedia
• Результати змагань на amateur-boxing.strefa