Loading AI tools
село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Чагарі́ — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області.
село Чагарі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Васильковецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060090090042630 |
Облікова картка | Чагарі |
Основні дані | |
Засноване | 1802 |
Населення | 260 (2017)[1] |
Площа | 1.02 км² |
Поштовий індекс | 48271 |
Телефонний код | +380 3557 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°06′12″ пн. ш. 25°58′18″ сх. д.H G O |
Водойми | Нічлава |
Найближча залізнична станція | Копичинці |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54 |
Карта | |
Мапа | |
|
Розташоване на правому березі р. Нічлава (ліва притока р. Дністер), за 21 км від районного центру і 6 км від найближчої залізничної станції Копичинці. Через Чагарі пролягає автошлях Гусятин–Копичинці.
Територія — 1,02 кв. км. Дворів — 80 (2017)[1].
У селі є чотири вулиці Коцюбинська, Долина, Центральна та Зелена[1].
Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрії (Заліщицький округ (циркул), із 1816 р. — Чортківський). Протягом 1863–1914 рр. — Гусятинського повіту.
У листопаді 1918 р. в Чагарях проголошено владу ЗУНР; восени 1920 р. встановлено польську владу. 1921–1939 рр. село — Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. У міжвоєнний період в Чагарях поселялися селяни-колоністи з Польщі, тому тут переважало польське населення.
Після 17 вересня 1939 р. у Чагарях встановлена радянська влада. У 1940 р. поселенню надано статус хутора Баворівщинської сільської ради; до травня 1963 р. належало до Копичинецького району. Із травня 1963 р. до січня 1965 р. Чагарі — Чортківського району; 1965—2020 — Гусятинського району; від 2020 — Чортківського.
До 2016 року підпорядковувалося Коцюбинській сільській раді. Від грудня 2016 до 2020 року — у складі Коцюбинської громади. Від 2020 — підпорядковується Васильковецькій громаді.
Назва села походить від місцевості, що заросла кущами і чагарниками, на місці вирубаного лісу.
У Чагарях не було ні церкви, ні кладовища, тому місцеві жителі ходили на богослужіння до сусідніх сіл Коцюбинці й Кабівці (нині належать до м. Копичинці), для поховань використовували тамтешні цвинтарі.
Від 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинули Петро Савка (1910–1945) та Йосип Семчишин (1919–1944).
Серед учасників ОУН і УПА — П. Бейзор («Вівчар»), К. Грицько, С. Грицько, Г. Касіч («Кравець»), М. Левицький, М. Луків, П. Олійник та інші. У 1945 р. з хутора виселені польські родини, на їхнє місце приїхали українські сім’ї, депортовані з території Польщі. У 1952 р. мала за мету переселити всіх жителів до Миколаївської області, але цей план не вдався.
Також відомо що 2 особи які проживають у Чагарях беруть участь у українсько-російській війні. Петро Рогатин та Ігор Торконяк «КОРАБЕЛЬ». Петра мобілізували ще у 2015 який досі на фронті. Ігор був призваний на весні 2021 року на строкову службу на яку пішов добровільно після повномасштабного вторгнення підписав контракт та виконував задачі у найгарячіших точках України.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610267, розташована у приміщенні клубу.
У селі є церква святого великомученика Димитрія (1993; мурована).
Діяли філії товариств «Просвіта» (1937), «Луг», «Союз Українок», «Zwiazek Szlachty Zagrodowej» (1937), «Towarzyztwo Rolnicze» (1925) і кооператива, які з встановленням радянської влади припинили свою діяльність[5].
За сприяння і фінансової підтримки М. Мацієвського у 2002 р. село газифіковане, в 2007—2009 рр. відновлено вуличне освітлення,.
Працюють клуб, торговий заклад.
У Чагарях проводять щорічні фольклорні свята за участю провідних митців України
Чисельність населення, чол. | |||
---|---|---|---|
1949 | 1952 | 2007 | 2014 |
273 | 200 | 263 | 250 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 274 | 99.28% |
російська | 1 | 0.36% |
вірменська | 1 | 0.36% |
Усього | 276 | 100% |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.