Церква міноритів (Відень)

Церква міноритів (нім. Wiener Minoritenkirche) — пам'ятка архітектури доби готики у Відні, у районі Внутрішнє місто.

скасований =
Церква міноритів (місто Відень)
Церква міноритів під снігом Церква міноритів під снігом
48°12′35″ пн. ш. 16°21′50″ сх. д.
Країна	Австрія
Місто	Відень
Тип	церква[1][2]
Тип будівлі	церква
Стиль	середньовіччя + готика
Перша згадка	1224 р.
Дата заснування	1275 р.
Початок будівництва	1275 р.
Основні дати: 1275 р.
Статус	Культурне надбання Австрії
Стан	задовільний
Церква міноритів (місто Відень) Церква міноритів (місто Відень) (Австрія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Головний фаса церкви з трьома порталами французького зразка.

Міноритів-францисканців Відня запросив 1224 року герцог Леопольд VI. Так у Відні виник монастир міноритів. Первісна церква міноритів постраждала від пожежі. 1275 року Отокар Пжемисл заклав перший камінь у побудову нової кам'яної церкви.

Церкву міноритів у Відні вважають першою готичною спорудою у Східній Австрії. Церква не залишалась без уваги князівського дому Габсбургів. Нову каплицю тут збудували за ініціативи Бланки Валуа, дружини Рудольфа ІІІ, на честь її діда, святого Людовика. Каплиця була готова у 1328 році. Каплиця була прибудовою і мала окремий вхід. До 1340 року церква отримала і проект нового готичного фасаду. Він мав французький варіант з трьома готичними порталами, незвичними для архітектури Австрії. Однак невідомо, чи мав фасад за проектом кругле вікно-троянду, як невідомо і ім'я архітектора. В реалізованому варіанті вікна-троянди (трудоміського технологічно) на західному фасаді створено не було.

Францисканці наголошують на бідності і спасінні душі, формально це жебракуючий чернечий орден. Їх церква у Відні, однак, немає нічого спільного з настановами бідності і має усі риси придворного і розкішного храму — з розкішними вікнами, вітражами, вежею, що мала високий готичний шпиль тощо. На початок 21 ст. шпиль не існує і не був відновлений під час оновлювальних ремонтів.

1529 під час першої облоги Відня турками-османами готичний шпиль вперше був поруйнований. Його відновили до 1633 року. Війна з турками не припинялась, позаяк вони діяльно відвойовували землі у західних держав і збільшували власну країну. Під час другої облоги Відня 1683 року готичний шпиль зруйнували вдруге. Церква міноритів практично не постраждала і зберігала первісну готичну стилістику.

Монастир міноритів був зачеплений антирелігійними реформами австрійського імператора Йосипа ІІ. За рахунок закриття низки храмів і монастирів і конфіскацій їх майна він збільшував державні кошти на ведення війни. Монастир міноритів зачинили, як зачинили і частку храмів у Західній Україні, що відійшла до Австрії після чергового розділу земель Польської держави. Міноритів повернуть у Відень пізніше.

Мозаїчна копія «Таємної вечері» Леонардо

Мозаїчна копія «Таємної вечері» Леонардо

На початку 19 століття у Відень потрапила мозаїчна копія «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі. Вона була створена по замові Наполеона Бонапарта. Потім її придбав австрійський імператор Франц І. Імператор планував розмістити мозаїчну копію у палаці Бельведер, але не урахував її завеликого розміру, її нікуди було розмістити у Бельведері. Для неї знайшлося відповідне місце тільки у готичній церкві міноритів.

Надгробок П'єтро Метастазіо

П'єтро Метастазіо, що мав священицький сан, уславився також як творець лібретто. Він помер у Відні і був похований у Михайлівській церкві. Але його надгробок був перенесений до готичної церкви міноритів.

• 
• 
• 

Галерея фото фасадів

• 
  Гравюра із зображенням готичної церкви

  

  Церква Міноритів у 2019 році

• 
• 
• 
• 
• 

Інтер'єр церкви

Вівтар каплиці св. Антонія Падуанського

• 
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Архітектура Австрії
• Середньовіччя
• Готична архітектура

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.

   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
2. archINFORM — 1994.

   d:Track:Q265049

Посилання

• https://books.google.de/books?id=Bxc8AQAAIAAJ&printsec=frontcover&dq=&hl=de&sa=X&ei=4u_zULulB4rRtAbN3oC4Bw#v=onepage&q&f=false [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]