Центральний університет Венесуели
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Центральний університет Венесуели (ісп. Universidad Central de Venezuela, UCV) — головний публічний університет Венесуели, розташований більшою частиною в Каракасі. Заснований 1721 року, є найстарішим університетом Венесуели та одним із найстаріших у Західній півкулі.
| Центральний університет Венесуели | |
|---|---|
 | |
| |
| Тип | Публічний |
| Країна |  Венесуела[1] |
| Розташування | Каракас і Маракай, Венесуела |
| Гасло | La Casa que Vence la Sombra (Дім, що бореться із темрявою) |
| Засновано | 1721 |
| Ректор | Сесілія Гарсія Ароха |
| Студентів | 57 569[2] |
| Співробітників | 9778[3] |
| Професорів | 5176[3] |
| Складається з | Університетське містечко в Каракасі, Q5727910?, Central Library (Central University of Venezuela)d і Institute of Agricultural Zoology, Venezuelad |
| Випускники | Категорія:Випускники Центрального університету Венесуели |
| Штаб-квартира | Університетське містечко в Каракасі |
| Сайт | ucv.ve/index.php |
 | |
 Universidad Central de Venezuela у Вікісховищі | |
Нині університет складається з 11 факультетів (Facultades), які поділяються на 40 кафедр (Escuelas) відповідно до спеціалізацій.
На всіх факультетах навчання триває 5 років, магістратура — 2 роки, а щоб здобути докторський ступінь, потрібно навчатись ще 3—4 роки[4]. Факультет післядипломної освіти було засновано 1941 року, за цей час з нього випустились 109 магістрів і 40 докторів наук[5].
Факультети
|
|
|
- Гуманітарних наук та педагогіки[9]
|
|
|
|
- Права й політології[10]
|
|
- Медичний[11]
|
- Соціальних наук та економіки[12]
|
|
- Ветеринарний[16]
Рейтинг Iberoamericano de Instituciones de Investigacion, створений Інститутом наукової інформації, поставив Центральний університет Венесуели на першу позицію за важливістю наукових досліджень у країні та на 20-у — в Латинській Америці.[17]
Місця в «Рейтингу» за галузями науки:
- 8-ме місце з права[18]
- 10-те місце у соціальних науках[19]
- 12-те місце з психології та педагогіки[20]
- 15-те місце з фізіології та фармакології[21]
- 16-те місце з філології та філософії[22]
- 16-те місце з харчових технологій[23]
- 18-те місце з математики[24]
- 18-те місце з медицини[25]
- 21-ше місце з біотехнологій[26]
- 21-ше місце з історії та мистецтв[27]
- 22-ге місце з архітектури й цивільної техніки[28]
- 22-ге місце з молекулярної біології[29]
2010 року, відповідно до даних URAP[30], університет став найкращим у Венесуелі та 805-м у світі.
Світовий рейтинг університетів 2012 року розмістив UCV на 33-му місці серед латиноамериканських університетів[31].
Гуманісти
- Франсіско де Міранда (1750—1816) — генерал, політичний діяч; учасник американської, французької та південноамериканської боротьби за незалежність.
- Андрес Бельо (1781—1865) — поет, юрист, філософ, педагог і філолог.
- Хуан Ерман Роскіо (1763—1821) — юрист, один з авторів Венесуельської декларації незалежності.
- Андрес Елой Бланко (1896—1955) — поет.
- Мігель Отеро Силва (1908—1985) — письменник, журналіст, співзасновник газети El Nacional.
- Марія Тереса Кастільйо (1908—2012) — журналістка, активістка, політик.
- Альберто Баррера Тижка (1960) — письменник.
Науковці
- Лісандо Альварадо (1858—1929) — етнограф, лінгвіст.
- Хосе Грегоріо Ернандес (1864—1919) — фізик.
- Едуардо Роль (1891—1959) — натураліст.
- Альфредо Ян (1867—1940) — інженер, антрополог.
- Хосе Гонсалес-Ландер (1933—2000) — інженер, головний конструктор метро Каракаса.
Політики
- Альфредо Пенья (нар. 1944) журналіст, член конституційної асамблеї, яка розробила конституцію 1999 року, мер Каракаса (2000).
- Теодоро Петков (нар. 1932) — конгресмен, співзасновник політичної партії Рух за соціалізм, теперішній редактор газети «Tal Cual».
- Алі Родрігес (нар. 1937) — генеральний секретар ОПЕК (2000).
- Ірен Саес (нар. 1961) — мер Чакао, губернатор Нуева-Еспарта, Міс Всесвіт 1981 року.
Президенти Венесуели
- Хосе Марія Варгас — також ректор і професор університету (1835—1836).
- Андрес Нарварте (1836—1837).
- Педро Гуаль (1859, 1861).
- Гільєрмо Тель Вільєгас (1868—1869, 1870, 1892).
- Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо (1892).
- Антоніо Гусман Бланко (1879—1884).
- Раймундо Андуеса Паласіос (1890—1892).
- Хосе Гіл Фортуль (1913—1914).
- Хуан Баутіста Перес (1929—1931).
- Ромуло Бетанкур (не завершив) (1945—1948).
- Ромуло Гальєгос (не завершив) (1948).
- Ерман Суарес Фламеріх (1950—1952).
- Едгар Санабріа (1959).
- Рауль Леоні (не завершив) (1964—1969).
- Рафаель Кальдера (1969—1974, 1994—1999).
- Карлос Андрес Перес (не завершив) (1974—1979, 1989—1993).
- Луїс Еррера Кампінс (не завершив) (1979—1984).
- Хайме Лусінхі (1984—1989).
- Рамон Хосе Веласкес (1993—1994).
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
