Центральний університет Венесуели

Центральний університет Венесуели (ісп. Universidad Central de Venezuela, UCV) — головний публічний університет Венесуели, розташований більшою частиною в Каракасі. Заснований 1721 року, є найстарішим університетом Венесуели та одним із найстаріших у Західній півкулі.

Центральний університет Венесуели
|день університету|рівень акредитації
?координати: r3379970 ·R
Тип	Публічний
Країна	Венесуела[1]
Розташування	Каракас і Маракай, Венесуела
Гасло	La Casa que Vence la Sombra (Дім, що бореться із темрявою)
Засновано	1721
Ректор	Сесілія Гарсія Ароха
Студентів	57 569[2]
Співробітників	9778[3]
Професорів	5176[3]
Складається з	Університетське містечко в Каракасі, Q5727910?, Central Library (Central University of Venezuela)d і Institute of Agricultural Zoology, Venezuelad
Випускники	Категорія:Випускники Центрального університету Венесуели
Штаб-квартира	Університетське містечко в Каракасі
Сайт	ucv.ve/index.php
Universidad Central de Venezuela у Вікісховищі

Структура

Нині університет складається з 11 факультетів (Facultades), які поділяються на 40 кафедр (Escuelas) відповідно до спеціалізацій.

На всіх факультетах навчання триває 5 років, магістратура — 2 роки, а щоб здобути докторський ступінь, потрібно навчатись ще 3—4 роки^[4]. Факультет післядипломної освіти було засновано 1941 року, за цей час з нього випустились 109 магістрів і 40 докторів наук^[5].

Факультети

Факультет архітектури

Інженерний факультет

Факультет гуманітарних, соціальних наук та економіки

• Архітектури та міського планування^[6]
• Агрономічний^[7]
• Інженерний^[8]

Цивільна техніка Геодезична техніка Електротехніка

Гідрометеорологічна техніка Геофізична техніка Геологічна техніка

Гірнича техніка Металургійна техніка Механіка

Нафтова промисловість Хімічна промисловість

• Гуманітарних наук та педагогіки^[9]

Мистецтво Педагогіка Історія

Бібліотечна справа Література Географія

Філософія Психологія Соціальні зв'язки

Сучасні мови

• Права й політології^[10]

Право

Політологія

• Медичний^[11]

Біоаналіз Медицина дДєтологія

Догляд

• Соціальних наук та економіки^[12]

Антропологія Управління Економіка

Міжнародні відносини Статистика Соціологія

Соціальна праця

• Стоматологічний^[13]
• Фармакологічний^[14]
• Науковий^[15]

Біологія Хімія Інформатика

Геохімія Фізика Математика

• Ветеринарний^[16]

Рейтинг досліджень

Університетська лікарня

Рейтинг Iberoamericano de Instituciones de Investigacion, створений Інститутом наукової інформації, поставив Центральний університет Венесуели на першу позицію за важливістю наукових досліджень у країні та на 20-у — в Латинській Америці.^[17]

Місця в «Рейтингу» за галузями науки:

• 8-ме місце з права^[18]
• 10-те місце у соціальних науках^[19]
• 12-те місце з психології та педагогіки^[20]
• 15-те місце з фізіології та фармакології^[21]
• 16-те місце з філології та філософії^[22]
• 16-те місце з харчових технологій^[23]
• 18-те місце з математики^[24]
• 18-те місце з медицини^[25]
• 21-ше місце з біотехнологій^[26]
• 21-ше місце з історії та мистецтв^[27]
• 22-ге місце з архітектури й цивільної техніки^[28]
• 22-ге місце з молекулярної біології^[29]

2010 року, відповідно до даних URAP^[30], університет став найкращим у Венесуелі та 805-м у світі.

Світовий рейтинг університетів 2012 року розмістив UCV на 33-му місці серед латиноамериканських університетів^[31].

Видатні випускники

Франсіско де Міранда

Андрес Белло

Хосе Марія Варгас

Гуманісти

• Франсіско де Міранда (1750—1816) — генерал, політичний діяч; учасник американської, французької та південноамериканської боротьби за незалежність.
• Андрес Бельо (1781—1865) — поет, юрист, філософ, педагог і філолог.
• Хуан Ерман Роскіо (1763—1821) — юрист, один з авторів Венесуельської декларації незалежності.
• Андрес Елой Бланко (1896—1955) — поет.
• Мігель Отеро Силва (1908—1985) — письменник, журналіст, співзасновник газети El Nacional.
• Марія Тереса Кастільйо (1908—2012) — журналістка, активістка, політик.
• Альберто Баррера Тижка (1960) — письменник.

Науковці

• Лісандо Альварадо (1858—1929) — етнограф, лінгвіст.
• Хосе Грегоріо Ернандес (1864—1919) — фізик.
• Едуардо Роль (1891—1959) — натураліст.
• Альфредо Ян (1867—1940) — інженер, антрополог.
• Хосе Гонсалес-Ландер (1933—2000) — інженер, головний конструктор метро Каракаса.

Політики

• Альфредо Пенья (нар. 1944) журналіст, член конституційної асамблеї, яка розробила конституцію 1999 року, мер Каракаса (2000).
• Теодоро Петков (нар. 1932) — конгресмен, співзасновник політичної партії Рух за соціалізм, теперішній редактор газети «Tal Cual».
• Алі Родрігес (нар. 1937) — генеральний секретар ОПЕК (2000).
• Ірен Саес (нар. 1961) — мер Чакао, губернатор Нуева-Еспарта, Міс Всесвіт 1981 року.

Президенти Венесуели

• Хосе Марія Варгас — також ректор і професор університету (1835—1836).
• Андрес Нарварте (1836—1837).
• Педро Гуаль (1859, 1861).
• Гільєрмо Тель Вільєгас (1868—1869, 1870, 1892).
• Гільєрмо Тель Вільєгас Пулідо (1892).
• Антоніо Гусман Бланко (1879—1884).
• Раймундо Андуеса Паласіос (1890—1892).
• Хосе Гіл Фортуль (1913—1914).
• Хуан Баутіста Перес (1929—1931).
• Ромуло Бетанкур (не завершив) (1945—1948).
• Ромуло Гальєгос (не завершив) (1948).
• Ерман Суарес Фламеріх (1950—1952).
• Едгар Санабріа (1959).
• Рауль Леоні (не завершив) (1964—1969).
• Рафаель Кальдера (1969—1974, 1994—1999).
• Карлос Андрес Перес (не завершив) (1974—1979, 1989—1993).
• Луїс Еррера Кампінс (не завершив) (1979—1984).
• Хайме Лусінхі (1984—1989).
• Рамон Хосе Веласкес (1993—1994).