Хотовиця
село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хото́виця — село в Україні, у Вишнівецькій селищній громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2015 підпорядковане Млинівецькій сільраді. До Хотовиці приєднано хутір Балашівка.
| село Хотовиця | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Вишнівецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020050280044661 |
| Облікова картка | Хотовиця |
| Основні дані | |
| Засноване | 1450 |
| Населення | 345 |
| Територія | 9.880 км² |
| Густота населення | 34.92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47061 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′49″ пн. ш. 25°37′26″ сх. д. |
| Відстань до районного центру |
35 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47313 Тернопільська обл, Кременецький р-н., смт. Вишнівець, вул. Грушевського, буд. 6 |
| Карта | |
  Хотовиця | |
 Хотовиця | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Вишнівецької селищної громади. Розташоване на півдні району.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Вишнівецької селищної громади.[1]
Населення — особи (2007).
Перша писемна згадка — 18 листопада 1593 року в актовій книзі Кременецького земського суду.. Від прізвища перших власників, ймовірно, походить і назва села. Проте територія села заселена значно раніше, про що свідчать знахідки археологічних пам'яток доби пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.[2]
Парафіяльна дерев'яна хотовицька церква святих Безсрібників Косми і Даміана збудована у 1764 році (помилковою датою називали 1733 рік, також вказують ХІХ ст.) коштом парафіян.[3]
Від 1921 року село увійшло до Новоолексинецької гміни Кременецького повіту Волинського воєводства. В селі працювала 4-річна повшехна (народна) школа в якій у 1933 році навчалося 86 учнів.[2]
До Червоної Армії було мобілізовано біля 70 чоловік, з яких багато загинуло на фронтах, зокрема "Книзі пам'яті України. Тернопільська область. Т.2, стор 261—264 таких згадано 30 чол.
Із активних учасників УПА — Яблонський Дем'ян, Генсіцький Іван, Гавронська Ганна.
В грудні 1947 року було створено колгосп імені маршала Тимошенка.
В 1954 році в результаті укрупнення колгоспів разом з селами Млинівці та Бакоти село увійшло до колгоспу ім. Шевченка. Була створена і об'єднана Млинівецька сільська рада. В зв'язку з проведення адміністративно-територіальних змін у 1962 році було ліквідовано Почаївський район і село увійшло до Кременецького району.[2]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
| Мова | Число осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,71 | |
| російська | 0,29 |
В селі є дерев'яна церква Кузьми і Дем'яна, побудована в ХІХ столітті, капличка.
Діють ФАП, торговельний заклад.
Народилися
- українська архітекторка Бай Світлана Петрівна.
- Подворняк Михайло (04.12.1908 — помер 27.05.1994 у Вінніпезі, Канада) — український письменник, перекладач, релігійний діяч. Редагував євангелістський журнал у Польщі, в роки війни був вивезений на примусові роботи в Німеччину. У 1949 році емігрував до Канади, де редагував релігійні журнали, а також «Літопис Волині», видання Інституту Волині. Автор більше 20 книг прози та поезій, спогадів, перекладів.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
